НАГОРУ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАГО́РУ присл.

На верхню частину чого-небудь, у бік до верхньої частини чогось; угору; протилежне наниз. Приклади
  • – Он, он... – сердилась Настя, тичучи рукою. – Треба он лізти нагору та ночви підставити, то й не буде текти. (Панас Мирний)
  • Під стіною накладено мішків, Фелікс виліз нагору, відхилив кришку [витяжної труби]. (Ю. Яновський)
  • Бойки пойняли Ігоря й повели нагору, до святища Дажбожого й думних старців. (І. Білик)
  • Пани вхопилися за цю можливість і кинулися насипати гору. Землю возили тачками.., і що тільки насиплять [насиплють] кілька метрів, зараз котрийсь вибереться нагору і дивиться в далекогляд, чи не видно Відня. (Ю. Винничук)
У протилежному напрямку від землі; угору. Приклади
  • Я відчув, що канат рухається і мене тягнуть нагору. (Ю. Яновський)
  • – Цим ліфтом ти зможеш дістатися нагору. – Куди нагору, кохана? – Хіба я знаю? (Ю. Андрухович)
На верхній поверх будинку. Приклади
  • Ломицький вийшов по узьких сходах нагору і тихенько постукав у двері. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тарас зайшов у ворота й подався до себе нагору. (О. Ільченко)
  • Директор і вчителі кинулися сходами нагору, у наш клас. (В. Нестайко)
На поверхню. Приклади
  • Де-не-де щось чорне швидко пливло по воді, то зринаючи нагору, то знову потопаючи. (Б. Грінченко)
  • Потім вода знову забила в ключ, і незабаром вареники почали випливати нагору. (І. Сенченко)
перен. Те саме, що назо́вні 2. Приклади
  • Каламуть тридцять третього року, що осіла була в пам'яті, .. знову спливла нагору. (Б. Антоненко-Давидович)
  • То, виявляється, не зуби цокотіли, то виносився звідкілясь ізсередини нагору, кастаньєтним ритмом, ось цей-от віршовий рядок. (О. Забужко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.