НАГАНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАГАНЯ́ТИ я́ю, я́єш, рідко НАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАГНА́ТИ, нажену́, нажене́ш, док.
кого, що.
Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду; наздоганяти.
Приклади
- Гайдамаки понад яром З шляху повернули. Наганяють півпаробка [півпарубка]. (Т. Шевченко)
- Іван наліг тоді на весла, і його човен почав наганяти передній. (М. Коцюбинський)
- Я в момент нагнав гусака, затулив йому рукою дзьоба. (І. Микитенко)
- Розгніваний Ванько нагнав її на порозі і з усього маху вперіщив рогачем по чавунцеві. (А. Дімаров)
- Увімкнувши аварійну сигналізацію, він вискочив з машини, сподіваючись нагнати хлопчиська і віддухопелити його від душі. (В. Хрущак)
- Розсердилась хвиля, погналась за страхополохом, нагнала, знесла його в море, втопила. (Дніпрова Чайка)
перев. док., кого, що.
Зганяти кого-, що-небудь кудись, зосереджуючи, збираючи в одному місці.
Приклади
- Прокіп пішов на ставок, позгонив усі людські гуси й нагнав до батюшки повнісінький двір гусей. (І. Нечуй-Левицький)
- Тисячі мирних громадян нагнали в портові амбари, зачинили як заложників. (О. Гончар)
безос.
Приклади
- Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла. Води нагнало таку силу-силенну, що всю греблю поняла вода і міст на річці знесло.... (О. Кониський)
Змушувати кого-небудь прибути кудись, з'явитися десь.
Приклади
- – Думала я, думала, чого це моя Кирпатка [свиня] не хоче бігти сама приймати ванну. Насилу наженеш! (О. Копиленко)
що.
Рухом вітру, хвилі і т. ін. доносити кудись велику кількість чого-небудь.
Приклади
- Легенький вітер приходив з південного заходу і наганяв невисокі, навіть неувінчані білою піною, хвилі. (В. Собко)
- Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки. (І. Нечуй-Левицький)
- Знали [матроси] добре, що коли з півночі вітер нагонить багато криги, то не проб'ється крізь ту кригу до острова “Сміливий звіробій”. (М. Трублаїні)
що.
Переміщаючи, приганяти (перев. хмари).
Приклади
- За вікнами вітер наганяє на вигорілий обрій неповороткі плоти білих хмарин. (М. Стельмах)
- Повій, вітре, понад яром Та нажени чорну хмару. (Т. Шевченко)
- Ще вчора було сонячно, тепло, а сьогодні вітер нагнав хмари. (В. Нестайко)
що, чого.
Спричинювати собою появу якогось явища природи (дощу, снігу, морозу і т. ін.).
Приклади
- Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене. (П. Грабовський)
- Вітер вирвавсь, – мабуть, нажене Сніг, чи щось подібне крижане. (І. Нехода)
- А вечір нагнав із долини туманів. (І. Муратов)
- Подув північний вітер, нагнав холоднечі, вдарили морози. (Ю. Збанацький)
безос.
Приклади
- Сподівались, що вітром нажене дощу, а його так і не нагнало. (О. Гончар)
кого.
Женучи, спрямовувати куди-небудь, на кого-, що-небудь.
Приклади
- Пригадав [Андрись] панські полювання.., коли ото з'їжджались пани-нероби з усієї околиці, а голодні, обшарпані діти кріпаків наганяли на них звіра. (В. Гжицький)
- Снилися зайці, величезні, як стіл. І хоч ми гасали за ними, наганяючи на смолу, довговухі все оббігали її стороною. (А. Дімаров)
що, перен.
Зумовлювати, спричиняти яке-небудь почуття, переживання, якийсь стан і т. ін.
Приклади
- Східна душевна мелодія цієї пісні [“Суліко”] .. полонила душі, наганяла смуток, легеньку журу, тиху задуму. (І. Багряний)
- Грім вогнестрільної зброї нагонив жах на військо Ружинського. (Іван Ле)
- Нагнали дрімоту на неї оті кілометри, що холодної осінньої години виходила їх із самісінького ранку. (Л. Смілянський)
- Свідомість першої перемоги нагнала йому на обличчя злостиву посмішку. (О. Бердник)
- По селу гомоніли, що Софію зводить біс, що це він нагнав у її серце туги. (Ю. Мушкетик)
що, розм.
Надолужувати, наздоганяти пропущене, згаяне, незроблене.
Приклади
- Овечата, бички щиро прийнялися щипати вогку траву, .. надвечір прийшлося нагонити утеряне [утрачене] за день, і вони ген порозтікались понад усім озером. (Панас Мирний)
- Трудно спершу доводиться – треба наганяти пропущений цілий місяць. (А. Головко)
- Вдень крутишся, пообідати ніколи, ну й наганяєш своє увечері, а потім задихаєшся уві сні. (В. Чемерис)
- Іноді Жменяк мусив вириватися наперед, щоб собі нагнати час – погострити косу. (М. Томчаній)
кого, розм.
Спонукати до активнішої дії, примушувати швидше виконати, зробити щось; квапити, підганяти.
Приклади
- Та мимо того ридвани щораз спинялись, а пани нетерпеливились і наганяли своїх слуг до поспіху. (А. Чайковський)
- Директор заводу став наганяти всіх, щоб не гаючись їхали до його [нього]. (С. Васильченко)
Заохочувати до чого-небудь.
Приклади
- Тетяна приневолювала їх [дітей] до науки, наганяла до книжки. (Н. Кобринська)
кого, розм.
Змушувати кого-небудь піти звідкись, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
Приклади
- А шинкар нивку послідню За горілку взяв І з хатини жінку бідну геть з дітьми нагнав. (І. Франко)
- Нагнала [Секлета] кота, що закрадався до кухлика з сметаною. (Є. Кравченко)
- Не в хаті, а в клуні зібрались брати. До них була прибігла Василинка, але батько відразу ж нагнав її. (М. Стельмах)
- Поблизу ящика почала кружляти кицька, але Юрко нагнав її дрючком. (Є. Гуцало)
- Він вирішив нагнати сина додому й вийшов на роздоріжжя, де збирались в неділю парубки. (Г. Пагутяк)
Відправляти для виконання чогось.
Приклади
- Чоловік тітки .. жінку шанував, у поле рідко наганяв. (Н. Кобринська)
- Тосю .. нагнали до хати збирати плечеві рушники для сватів, білі хусточки для свекра та дружок. (Ю. Смолич)
Позбавляти кого-небудь роботи, можливості працювати десь або виключати з навчального закладу.
Приклади
- – Я тут своє здоров'я втратив, ледве трохи видужав, а як ви мене тепер наженете, то де я собі зароблю, хто мене прийме? (І. Франко)
- – Прогнали тебе з землі – на воду перейшов. А як звідси наженуть, що будеш робити? – В землю піду .. На шахти подамся. (М. Стельмах)
що, розм.
Збільшувати, підвищувати що-небудь (ціну, температуру і т. ін.).
Приклади
- – Мені потрібна земля, бо своєї немає, й тобі потрібна... А пан те бачить і наганяє ціну.... (М. Коцюбинський)
- Батюшка у Вербівці був молодий і вже нагнав плату за треби вдвоє. (І. Нечуй-Левицький)
- [Маюфес:] П'ять літ назад я сам приторговував людям землю по сто двадцять п'ять – сто тридцять, а мужики на свою голову уже нагнали ціну двісті двадцять п'ять за десятину. (І. Карпенко-Карий)
- – Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив навіть на хитрість піти: до тридцяти дев'яти нагнав температуру. (А. Головко)
безос.
Приклади
- І хоч Кузьма .. таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була, як колода, але, бач, вижив. (О. Гончар)
- Мати злягла. Нагнало температуру. (Б. Харчук)
що, чого.
Добувати що-небудь за допомогою перегонки в якійсь кількості.
Приклади
- – Та наші вже ж і почастували .. І наварили, і напекли. Ще й самогону з яблук нагнали. (Д. Прилюк)
- Нагнати дьогтю.
- Нагнати медовухи.
безос., що, розм.
Ставати здутим, розпухлим (про хвору або пошкоджену частину тіла).
Приклади
- Вона впускала собі морфій в ліве плече; на тому місці в неї завсіди наганяло болячки. (І. Нечуй-Левицький)
- Помацав рукою голову – ціла, тільки ґулю таку нагнало, як яблуко. (Ю. Збанацький)
- А ще мене покусали бджоли, верхню губу нагнало, як у коня. (І. Білик)
- Оленці розболівся зуб, нагнало щоку, аж око запливло. (О. Забужко)
НАГАНЯ́Й
Суворе зауваження або догана.
Приклади
- Обдивившись камери, він [слідчий] незадоволено похитав головою й зробив Макару Авдійовичу наганяй за те, що в камерах було не досить чисто й тепло. (В. Винниченко)
- Та часто директор за плити оці Такий “наганяй” мав добрячий, Що совавсь, вертівсь на дубовім стільці, Немов на плиті на гарячій. (С. Олійник)
- Ватага відчайдух на скирті егейкала до однокласниць, знала про завтрашні наганяї. (Є. Пашковський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.