НАВОЛОЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА́ВОЛОЧ і, ж., зневажл.

збірн. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. Приклади

– Ой, боюся я за свою дочку. Там же збирається всякий народ, усяка наволоч. (І. Нечуй-Левицький)
Яка тільки наволоч не затуманює, не задурює голову наївним .. українським дядькам. (О. Довженко)
Згадавши Санкт-Петербург, промовив [Тарас] тихо: – Там чужина... Є, правда, люди душевні, чесні, мудрі... А скільки, брате, панства! Собачники та горлохвати, кріпосники, лакузи царські, наволоч у позолочених мундирах! (Василь Шевчук)
У труби грають. Наволоч вельможна сама з собою танчить полонез. (Л. Костенко)

лайл. Нікчемна, підла людина; негідник. Приклади

[Стась:] Мамо, я не маю жодного бажання говорити з цею наволоччю. (С. Васильченко)
Рубанюк посміхнувся куточками губ, потім рішуче ступив два кроки і з насолодою плюнув провокаторові в лице. – Одержуй і від мене, наволоч. (І. Цюпа)
– Ти? – скрипнувши зубами, процідив Круглов. – Ти, “ідейний рівень”?! Наволоч! (М. Руденко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.