НАВИСАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАВИСА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. нави́с, ла, ло і нави́снув, нула, ло; док.
Звішуватися на що-небудь, над чим-небудь; звисати (у 3 знач.).
Приклади
- Її берет, трошки перехилений на лівий бік, дозволяв важким та чорним пасмам кіс темними дугами нависати на праве вухо і на праву щоку з мінливою ямочкою. (Т. Осьмачка)
- З високої стріхи нависала велика льодова буруля, і з неї дрібно падали перші весняні краплі. (В. Кучер)
- Чуб з-під кашкета аж на очі нависає. (О. Гончар)
- Вгорі нависали прямовисними стінами скелі, а ще вище, попереду, підіймалася білосніжна голова льодовика. (А. Дімаров)
- Очі її потемніли, і брови нижче нависли над очима. (Л. Смілянський)
Висіти, розміщуючись низько над ким-, чим-небудь.
Приклади
- Низька ребриста стеля, як і в Ларивона, нависала над самою її головою. (М. Руденко)
- Густі, давно необрізувані дерева похмуро нависали над землею, тягнучи чорні костури гілля додолу. (М. Матіос)
- Михайло подумав, що лежить розпластаний на дні тухольського ізвору, а стрімкий схил Маківки навис над ним. (Р. Іваничук)
- Староста дивився в небо, на хмари, що густою повстю нависли над селом. (Є. Гуцало)
- Сонце вставало ліниве, невиспане, похмуре, одинока хмарка нависла над ним розтріпаною бровою. (Ю. Мушкетик)
- В кутку блимає лампка, а над нею нависла сіра і вогка ворожа тиша. (М. Коцюбинський)
- Тепла зоряна ніч нависла над Черкасами. (В. Чемерис)
над ким – чим і без дод., перен.
Виникаючи, з'являючись, загрожувати кому-, чому-небудь.
Приклади
- Бійці з усією гостротою відчули, як близько нависає небезпека – небезпека бути повністю відрізаними від своїх. (О. Гончар)
- Коли Анатолій проходив селом, люди проводжали його недобрими поглядами, мовби саме він був винуватцем посухи, що страшною примарою нависала над ланами. (М. Руденко)
- Два загаянi днi нависали над нею [бригадою] загрозою. (Ю. Мушкетик)
- Окрім того, що я не одержав атестат відмінника, наді мною ще й нависла загроза залишитись поза армією через короткозорість, яку я набув, читаючи книжки. (А. Дімаров)
у чому, на що.
Чіпляючись за що-небудь, повисати (у 1 знач.).
Приклади
- Піт струмками збігав по обличчю, нависав у вусах росинками. (Н. Рибак)
- І сльози у мене нависли на вії, І з темних могил повставали думки. (О. Олесь)
перен., розм.
Збиратися у великій кількості.
Приклади
- [Руфін:] Я не терплю, як зайві люди в хаті .. нависають. (Леся Українка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.