НАВЕРТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без прям. дод., розм. Повертати що-небудь в якому-небудь напрямку, розташовувати, спрямовуючи в той чи інший бік. Приклади

Сонце байдуже світило, знімалося вгору і навертало на нас з конем холодок з розлогої верби.... (Іван Ле)
Заметушився з підручним Шрам, навернув жерлами до греблі гармати .. й двигонув першим набоєм. (М. Старицький)
Бувало, засипе [засипле] дід звечора повен ківш зерна, наверне млин на вітер і йде спати. (В. Минко)

що і без прям. дод., перен., розм. Надавати чому-небудь іншого спрямування, іншого значення; змінювати перебіг чого-небудь (про розмову, думку, здогад і т. ін.). Приклади

Схвильована своєю мовою і його мовчанням, Лася починала уперто навертати розмову на самого Шапталу. (В. Підмогильний)
Наливайко зрозумів ці сильні настрої серед повсталих, навертав на своє, але навертав дипломатично. (Іван Ле)
[Ромодан:] Згадувала [дочка] мене? [Варвара:] Ні. Я навертала розмову, а вона – ні пари з уст. (О. Корнійчук)

кого, перен. Переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь. Приклади

Багато порад, побажань і напучувань наслухалась тоді дівчина. Ще з початкової школи навертали її на заманливу стежку – в балет. (Яків Баш)
[Рущак:] Ми хочемо, щоб ти в своїм селі на нашу справу молодь навертала, щоб понесла гаряче наше слово у молоді серця. (А. Турчинська)
Припускаючи, що Наливайко .. побував серед козаків, говорив з ними і міг навернути на свій бік реєстровців, полковник у своїй промові ставав ніби на бік козаків. (Іван Ле)
Звичайно, вона, Софія, не шкодувала сил, щоб якось навернути своїх упертих тубільців до культури. (О. Гончар)

до чого. Схиляти до чого-небудь, змушувати слідувати чому-небудь. Приклади

Ні в який спосіб не вдається їм [Бабаніним] навернути його до сім'ї. Посудину, що розбилася, вже не стулиш докупи. (М. Слабошпицький)
Протоієрею вдалося ціною копіткої праці й терпіння навернути до нормального життя чотирьох алкоголіків. (із журн.)

Спонукати, заохочувати до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання. Приклади

– По закінченні школи декількох [учнів] повезли назад в Аляску навертати ескімосів на християнську віру. (Мирослав Ірчан)
Прибули апостоли на собор в Єрусалим, щоб домовитись, яким чином навертати язичників до християнства. (з публіц. літ.)
Вона навернула його до своєї віри. (І. Нечуй-Левицький)
Папи хотіли, щоб німці насильно навернули слов'ян у християнство. (з навч. літ.)

що, чого, розм. Накидати, навалювати багато чого-небудь. Приклади

А там уже й зима – замети навертає.... (Панас Мирний)
І скував коваль великого, великого плуга .. Заглибив плуга і як прижав цього змія, як орнув ним, і це такий навернув вал – така летіла з цього плуга скиба. (з легенди)
Внизу на плисковатому зеленому березі було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву. (І. Нечуй-Левицький)

безос. Приклади

Замість сіней Пилип зробив .. примостку, обкидавши докола [навколо] гноєм. Тепер у той захист навернуло повно снігу! (Панас Мирний)
Було тепло, хоч снігу навернуло багато. (П. Колесник)

що. Щільно притуляти або навалювати що-небудь важке. Приклади

Її покійний чоловік, тікаючи від неї, вискакував на горище швидше кота й іноді заночовував там, навернувши на всяк випадок ляду. (Ю. Мушкетик)

розм. Їсти багато, з апетитом, набираючи їжу ложкою або виделкою. Приклади

– Тепер – навертайте виделками, панове! А “навертати” було що! Крім традиційних пиріжків, холодцю та різних салатів, тут були дивовижні витвори сільських майстринь-куховарок. (І. Роздобудько)

розм. Те саме, що наверта́тися 2. Приклади

Коли б хоч з чоловіком словечко перемовити, так не вирве й годинки вільної: то те він робить, то те, то йде, то їде, як гість додому навертає. (Марко Вовчок)
Як настали буденні дні, то Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці. (Панас Мирний)

що, діал. Повертати щось утрачене; надолужувати. Приклади

Стара хоче те у хазяйстві навернути, що дочка витратила. (Марко Вовчок)

рідко. Те саме, що зверта́ти 1. Приклади

Вона [дебра] бігла просто, потім навертала вбік, уступаючись перед горбами й пригорбками, оббігала їх довкола та й знов приставала до дороги. (Л. Мартович)

кого, що, рідко. Те саме, що заверта́ти 4. Приклади

Птруа́... птруа́!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару. (М. Коцюбинський)
– То – не дитячого розуму справа.., – якось заклопотано, але досить лагідно відказував батько, навертаючи коня від корита. (Іван Ле)

на кого, розм. Перекладати, звалювати провину і т. ін. на іншого. Приклади

На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. (Сл. Б. Грінченка)

перев. док., кого, розм. Сильно і швидко вдаряти кого-небудь. Приклади

– Хай тільки порушник сплигне додолу, я його відразу наверну києм по голові, оглушу і примушу здатись. (Ю. Збанацький)

що, на що, рідко. Зумовлювати, спричиняти появу якогось почуття, настрою і т. ін. Приклади

Ти [весна] журавлиним ключем навертаєш нестерпну тугу, мрії про вольний простір, щастя далеке моє. (І. Франко)
Стелився синій тютюновий дим і навертав обох [друзів] на кращий настрій. (Я. Качура)

кого, діал. Посилати (у 7 знач.). Приклади

– Коби лиш яку гідну та роботящу [невістку] Бог навернув, – говорить [Максимиха] спроквола. (Н. Кобринська)

НАВЕРТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док.