НАВАЖУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАВА́ЖУВАТИСЯ уюся, уєшся, рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.
на що і без дод., з інфін.
Відважуватися, насмілюватися на який-небудь учинок, на якусь дію.
Приклади
- До самого вечора не наважувалися Ярошенки вийти зі свого сховища. (О. Маковей)
- [Трохим:] То я вас упереджаю: не наважайтесь того робить, бо я можу забуть, що ви мені батько. (М. Кропивницький)
- Нарешті, надумавшись і наважившись на відчайдушний план, Максим пустився стовпа, зробив кілька кроків і .. поплив. (І. Багряний)
- Марія й сама не пам'ятає, як вона наважилась вигукнути оті слова, що йшли з глибини її серця. (І. Цюпа)
- В господаревому голосі чулась неприязнь, і Годой не наважився заперечувати. (І. Білик)
з інфін., рідко.
Мати намір, збиратися.
Приклади
- Гашіца сідає під кущем і, обнявши коліна руками, наважується чекати парубка. (М. Коцюбинський)
- Сахно повернула й наважилася була плисти назад, коли це побачила за берегом озерця якісь мережані залізні споруди. (Ю. Смолич)
на що, діал.
Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах.
Приклади
- “Не інакше, як мольфарова справа, – гірко думав Іван, – наважився на життя, хоче з світу мя [мене] звести”. (М. Коцюбинський)
- Гриць спробував боронитися: – Та що ж я? Короп наважився на моє життя! (Л. Мартович)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.