НАВАЖУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАВА́ЖУВАТИСЯ уюся, уєшся, рідко НАВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

на що і без дод., з інфін. Відважуватися, насмілюватися на який-небудь учинок, на якусь дію. Приклади
  • До самого вечора не наважувалися Ярошенки вийти зі свого сховища. (О. Маковей)
  • [Трохим:] То я вас упереджаю: не наважайтесь того робить, бо я можу забуть, що ви мені батько. (М. Кропивницький)
  • Нарешті, надумавшись і наважившись на відчайдушний план, Максим пустився стовпа, зробив кілька кроків і .. поплив. (І. Багряний)
  • Марія й сама не пам'ятає, як вона наважилась вигукнути оті слова, що йшли з глибини її серця. (І. Цюпа)
  • В господаревому голосі чулась неприязнь, і Годой не наважився заперечувати. (І. Білик)
з інфін., рідко. Мати намір, збиратися. Приклади
  • Гашіца сідає під кущем і, обнявши коліна руками, наважується чекати парубка. (М. Коцюбинський)
  • Сахно повернула й наважилася була плисти назад, коли це побачила за берегом озерця якісь мережані залізні споруди. (Ю. Смолич)
на що, діал. Замірятися, зазіхати на кого-, що-небудь; робити замах. Приклади
  • “Не інакше, як мольфарова справа, – гірко думав Іван, – наважився на життя, хоче з світу мя [мене] звести”. (М. Коцюбинський)
  • Гриць спробував боронитися: – Та що ж я? Короп наважився на моє життя! (Л. Мартович)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.