НАБРІХУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАБРІ́ХУВАТИ ую, уєш, недок., НАБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що, чого і без прям. дод., розм.
Говорити неправду, нісенітницю.
Приклади
- Ярина Федорівна вдарила об поли руками. – Я набріхую?.. Ой, Варко, гляди, щоб я тебе сьогодні не вибила. (М. Хвильовий)
- Такого набрешуть [люди], такого наплетуть, що хоч з світа втікай! (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Оцього я вже ніяк не знесу: набрехала Параска, що в мене голова лиса. (І. Нечуй-Левицький)
- Марко набрехав Денисові, що коли виходив надвір за картоплею, то бачив біля багаття лисицю, яка хрумала курячі кісточки. (Григорій Тютюнник)
- – Я ніколи так не думав і вже тим більше не говорив. Це тобі хтось набрехав. (О. Авраменко, В. Авраменко)
на кого.
Зводити наклеп на кого-небудь.
Приклади
- [Недоросток:] Ти на кого ото славу пускаєш? На кого набріхуєш? (С. Васильченко)
- – Здуріла Ладуриха! Отаке паскудне на чесну молодицю набріхує. (О. Ковінька)
- Не інакше як хтось щось набрехав на Беймбета. Але – для чого? Хто? Адже Беймбет ні з ким не сварився, нікому не заподіяв шкоди.... (Б. Антоненко-Давидович)
- Родина знає, котрий “добрий” чоловік набрехав на діда. (М. Матіос)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.