НАБРОЇТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАБРО́ЇТИ о́ю, о́їш, док., розм.
Наробити шкоди, чогось неприємного; нашкодити.
Приклади
- Як залицявся [Хапко] до Пушкаренкової Мотрі, то у два тижні такого наброїв, набрехав, наремствував, налихословив, нашкодив, що доброму чоловіку на цілий би довгий вік удостачу. (Марко Вовчок)
- – А де старший? – спитав той, що привів Матроса. – Наброїли... Цей герой шпортнув ось цього ножем. (І. Микитенко)
- Дощ таки наброїв нам: ціла верства снопів підмокла. (Я. Качура)
- В козацькій раді не беруть участі “новики”, до трьох літ. За той час вони виконують повинності джур, а коли що наброять, то їх карають отамани дуже дошкульно. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.