НАБЕРЕЖНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАБЕРЕ́ЖНИЙ а, е.

Який міститься на березі, біля берега; прибережний. Приклади
  • Море часом досить тихе.., а часом усю набережну вулицю як дощем заливає до самих магазинів. (Леся Українка)
  • В сутінях набережних вогнів стиха хлюпали човни, й вода під веслами вилискувала ясними брижами. (М. Івченко)
  • Ворог шалено оборонявся в набережному районі. (О. Гончар)
у знач. ім. на́бере́жна, ної, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. Приклади
  • Ледве помітні хвилі дзвеніли, розбиваючись об важке сіре каміння набережної. (В. Собко)
  • Іноді Павло брав з собою шматок хліба і, стоячи на краєчку гранітної набережної, кидав крихти чайкам. (А. Хорунжий)
Вулиця на березі ріки, моря. Приклади
  • Живу на набережній Анатоля Франса. Навпроти – Лувр. Праворуч – Нотр-Дам. (Л. Дмитерко)
  • Ось його улюблена набережна, де стоять ті будинки, на які він завжди дивиться з тугою і заздрістю. (О. Іваненко)
  • Два молодих українці і афганець, очевидно, їхній ровесник, у супроводі невеличкої юрби людей прибули на набережну Іст-Рівер саме тоді, коли закінчилось денне засідання в штаб-квартирі ООН. (О. Чорногуз)
  • Вечiр був задушним навiть для Ялти. В такий час набережна повна народу. (А. Кокотюха)

набережна

Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін.
Вулиця на березі ріки, моря.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.