МІРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

МІ́РНИК а, ч.

розм. Той, хто міряє землю; землемір. Приклади
  • Контроль вимірювання площі ділянки провели два мірники. (з газ.)
Посудина, перев. металева, заздалегідь визначеного об'єму, якою вимірюють кількість рідини (води, молока, нафтопродуктів і т. ін.). Приклади
  • Еталонний мірник призначений для перевірки вимірювальних резервуарів, паливороздавальних колонок та інших дозаторів нафтопродуктів. (з наук.-техн. літ.)
  • Мірник для молока.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.