МІНОР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МІНО́Р у, ч.

Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; протилежне мажор. Приклади

Мова мовиться про дилетантську музику. Вона здебільшого не знає гармонізації, має вокальний ухил і рідко виходить за межі мінору. (М. Драй-Хмара)
У рок-н-ролі я страшенно любив мінор – мені здавалося, всі ці пісні про мене, про мою самоту. (Ю. Андрухович)

у знач. прикм., невідм. (у сполученні з назвами нот). Уживається у складі назв тональностей. Приклади

Ларс розлив шампанське .. Келихи дзенькнули в тональності ля мінор. (Є. Кононенко)
У Харкові С. Борткевич пише сумний і тривожний скрипковий концерт ре мінор. (із журн.)

перен., розм. Смутний, журливий настрій. Приклади

– Я написав вірш, – спинявся він враз переді мною, – ось послухайте, – декламував з великим мінором. (Л. Старицька-Черняхівська)
За вікном знову побіг дрібний осінній дощик, і здавалося уже Івану Івановичу, що й справді в нашому житті є місце для мінору. (М. Хвильовий)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.