МІЗКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

МІЗКУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., розм.

Продумувати що-небудь; розмірковувати. Приклади
  • – Чого ж ви мовчите? – різко і незадоволено спитала Іра. – Я бачу, ви з тих, що довго мізкують. (Л. Дмитерко)
  • Він, неперевершений психолог, певен, що зараз цей товариш редактор, застуканий на гарячому, не напружує пам'ять, а мізкує, як би його викрутитись. (В. Шкляр)
  • Кошовий не мізкував над тим, у якій небезпечній для себе історії опинився. (А. Кокотюха)
  • Кожен уже мізкував над власними перспективами, над тим, у який бік гребти собі і що тепер починати з собою. (О. Забужко)
  • Я бачив у її очах смуток і тому продовжував мучити її: “Що ти могла б зробити, аби змінити все на краще?”. Відверто кажучи, я й сам мізкував над цим. (І. Роздобудько)
Те саме, що розумі́ти; тямити (у 1 знач.). Приклади
  • – Як це не дивно тобі, а теж на плечах голову, не гарбуза, маю. Дещо таки мізкую. – Бачу, за кого ти руку тягнеш. (А. Головко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.