МУСИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МУ́СИТИ заст., діал. МУ́СІТИ, му́шу, му́сиш, недок., з інфін.

Уживається як член складеного присудка у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). Приклади

Мусіла [Параска] свій гріх у церкві спокутувати. (Сл. Б. Грінченка)
– Тепер така пора, що людина мусить людині помагати. (І. Франко)
– Йдуть татари на Умань, і мусю [мушу] я те місто заступити, щоб на Чигирин татарів не пустити. (А. Кащенко)
– А ти чий, такий чемний? – Я Івана Петрового, але мама мали дитину та й слабі, а я мусю [мушу] нести обід, а мене пси кусають, а ви ще б'єте. (В. Стефаник)
Один [посланець] мусив дійти, бо не було би цілої тієї історії. А може, Мазепа переловив їх доноси. (Б. Лепкий)
Знов поллється кров, знов нещасний робочий люд буде мусіти приносити в жертву своє життя. (В. Винниченко)
– Я уявляю собі морську школу на високому березі. З усіх вікон школи мусить синіти море. (Ю. Яновський)
– Я мушу подзвонити сьогодні ввечері до директора, – зробив він несміливу спробу, аж заплющивши очі. (С. Андрухович)

Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. Приклади

Буває щастя скрізь поганцям, А добрий мусить пропадать. (І. Котляревський)
Прибій .. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців. (М. Коцюбинський)
Галина спочатку рішуче відмовилася від чаю, але господар так гостинно припрошував її, що, кінець кінцем, мусила погодитись. (Б. Антоненко-Давидович)
Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай. (І. Цюпа)
До минулого звертаються, коли несила жити сучасним i коли мусиш починати з того, на чому тебе вихопило iз колiї. (Р. Андріяшик)

діал. Могти. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.