МУРМИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

МУРМИ́ЛО а, ч., зневажл.

Про грубого, невихованого чоловіка. Приклади
  • – Щось мені твоя пика незнакома [незнайома], – голосом, як у шакала, тявкнув мурмило. – Я тутечки всіх собак знаю, а тебе не встрічав [зустрічав]. (М. Коцюбинський)
  • Макариха стала вголос пригадувати то ім'я, то прізвище. – Бач, виходить, що всіх кращих людей села забрали. До армії їх не покликали – вже не підходять роками, а німці та отой мурмило Крижак на роки не зважають. (Є. Доломан)
  • Номенклатурнi дурнi, бюрократи, пласкi мурмила в квадратурi рам! Ваш iнтелект не зважать на карати, а щонайбiльше просто на сто грам. (Л. Костенко)
Про похмурого, непривітного, замкненого чоловіка; відлюдько. Приклади
  • – Здурів, здурів старий мурмило, – янчить мати. (У. Самчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.