МОЧИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МОЧИ́ТИ мочу́, мо́чиш, недок.

що. Робити мокрим (у 1 знач.), вологим. Приклади

А як дістався [Марусяк до рідних гір] – упав на землю, і цілував її, і мочив сльозами.... (Г. Хоткевич)
Високий режисер мочив хустку рідиною зі склянки (то був чай) – і клав собі на очі, що були навдивовижу червоні й запалені. (Ю. Яновський)
Тонка крига не витримувала мене, і я не раз мочив ноги по коліна, ступавши на позірно надійну купину. (Любко Дереш)

безос. Приклади

Землю нещасну вдень дощиком мочить, А на ніч морозом лютим стискає. (М. Коцюбинський)

що. Тримати у воді, спеціальному розчині, надаючи певних якостей. Приклади

Мочити льон, коноплі та інші волокнисті рослини необхідно у спеціальних господарсько-технічних водоймищах. (з навч. літ.)
Восени, звичайно, сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі. (Н. Кобринська)
Кремезні кожум'яки мочили .. і м'яли шкури. (З. Тулуб)
Щоранку мимо наших ворiт Марина носила до Днiстра мочити полотно. (Р. Андріяшик)
Дубилися в негашеному вапні волові чи баранячі шкури. Потім ми їх мочили в теплій воді, вимивали й здирали м'ясо. (М. Дочинець)

кого, жарг. Убивати або сильно бити кого-небудь. Приклади

– Заспокойся... Мочити ми їх не будемо – побалакаємо трохи, та й годі! (Л. Кононович)
В його романах хтось когось постійно мочив, було багато крові й адреналіну. (С. Жадан)
Його мочили так сильно, що поламали всі ребра, руку, в нього трапився розрив печінки, з лиця зробили фарш, а потім відтягнули в кущі й кинули. (А. Дністровий)

перен. Поширювати неправдиві чутки; обмовляти (у 1 знач.). Приклади

У поліцейському відділку Інга мочила свою ж таки подругу, вигадуючи всіляку нісенітницю, аби тільки самій не потрапити під підозру слідства. (із журн.)

Місце (заглибина, ковбаня і т. ін.) для мочіння конопель, льону і т. ін. Приклади

Не ходи ти коло води та й коло мочила, Буде мати нарікати, що-м тя [що я тебе] зволочила. (з народної пісні)
Відколи я заґаздував у лісовому видолинку, велика звірина сюди не потикалася навіть уночі. У теплому мочилі, що булькало сірчаними пухирями, спочивав інколи я. (М. Дочинець)
У мочилі коноплі розміщували навхрест: один ряд завдовжки, а тоді зверху ряд упоперек, а зверху прикладали землею або купиною, щоб не випливали. (з мемуарної літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.