МОРДА — ТЛУМАЧЕННЯ

МО́РДА и, ж.

Передня частина голови тварини. Приклади
  • Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку, Або на лапки морду клав. (Л. Глібов)
  • Узяв [син] коня за повід – любовно погладив по морді лисого. (А. Головко)
  • Білі й зелені плями на морді кота були слідами щойно з'їденої ряжанки. (В. Владко)
  • Вовки повсідалися за частоколом, повтикали у щілини морди і почали заводити на всі лади. (Р. Андріяшик)
  • Змія тицялася в шибу своєю тупою мордою, залишаючи на шклі мутні пасмуги слизу. (Л. Кононович)
фам. Про обличчя (у 1 знач.). Приклади
  • – Подивись лишень, кажу, на свою морду, яка вона стала од злості синя. (І. Нечуй-Левицький)
  • З брезентовою торбиною через плече він [Пуголовиця] простував до лабораторії. Морда була в нього заспана, але задоволена. (І. Багмут)
  • Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: – Гей, люди! Економія вже пише контракти! (М. Стельмах)
  • Гай з Дунканом .. не зводили з брата заворожених поглядiв, i – чесне слово! – на їхнiх мордах сяяв захват вiд побаченого фантастичного танцю. (Г. Вдовиченко)
Уживається як лайливе слово. Приклади
  • – А, морда! – крикнув хтось з купи... – і Василь похитнувся. (Панас Мирний)
  • – Як ти коня підкував! – кричить Голуб'ятников зблідлому машталірові. – Хіба так кують?.. Я тобі покажу, як кувати, собача твоя морда!... (Гео Шкурупій)

морд

Масове вбивство, різанина.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.