МОВКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МО́ВКНУТИ ну, неш; мин. ч. мовк, ла, ло і мо́вкнув, нула, ло; недок.

Переставати говорити; замовкати. Приклади

Всі робітники мовкнуть і хиляться, де котрий із них [підмайстрів] проходить. (І. Франко)
В тінях тих шепотіли закохані пари і, почувши, що хтось надходить, мовкли та притулювалися ще ближче до тинів та до дерев. (Б. Лепкий)
Дарка виставляє свої здивовані, перелякані очі наперед, як слимак ріжки, й мовкне. (Ірина Вільде)
Ясеня розпитувала Олега про Харків, він охоче розповідав. Іноді вони мовкли і довго німували. (С. Голованівський)

Переставати звучати, бути чутним; затихати. Приклади

Мовкнуть гучнії струмки під льодами, з шумом чарівним із гір не пливуть.... (Уляна Кравченко)
Вже й завіса піднялась. Мовкне в залі сміх. (І. Муратов)
Той крик страшний, той плач малят когось благав, просив, та порскав чергу автомат, і мовкли голоси. (І. Гончаренко)
Фонтани мовкнуть, що гули віками, І розступаються печальні храми Від помахів осатанілих рук. (Д. Павличко)
Мовкне й видзвін мантачки об косу, косарі повертаються межами. (Є. Пашковський)
Серденько мовкне, серденько в'яне.... (П. Грабовський)

перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення. Приклади

Кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів, що становило половину капіталу, який вона мала. Супроти цього факту мовкли всі уподобання й жадоби посідання. (Н. Кобринська)
Завжди гордлива, – глянь: я покiрна вiднинi! Мовкне iронiя – буду спiвати осанну лицарю честi, найкращому з кращих – мужчинi! (С. Йовенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.