МЕЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
МЕЖУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.
що.
Проводити, встановлювати межі земельних ділянок, володінь.
Приклади
- Вузюсінька, замерзла тепер річка Збруч – чорна ріка українського народу... Я дивлюсь на її пустельні, вкриті талим снігом обриси берегів і мені не віриться, що вона протягом століть могла межувати по живому нашу землю. (Б. Антоненко-Давидович)
- – В ті літа, коли межували землю, батько нашого пана по підказці [за підказкою] Салоганового діда відчикрижив од церкви вісімдесят десятин. (М. Стельмах)
- Що мені з уміння межувати поле на ділянки, якщо з братом сперечаюся за межу? (А. Содомора, пер. з тв. Сенеки)
з ким – чим.
Бути територіально суміжним.
Приклади
- Зараз із кухнею межувала вузенька кімната. (Л. Мартович)
- [Мазепа:] Чи ж знаєш ти, з ким будеш межувати? (Л. Старицька-Черняхівська)
- Комунівський садок межує з полем. (О. Донченко)
Мати спільний державний кордон.
Приклади
- Західна частина Одещини прилягає до голубого Дунаю і межує з братньою Молдавією. (І. Цюпа)
- На початку свого правління Володимир Святославич здійснив похід на захід, долучивши до Русі майбутню Західну Україну. Русь тепер стала безпосередньо межувати з Польщею. (з навч. літ.)
з чим, перен.
Бути близьким до чого-небудь, доходити до чогось.
Приклади
- До старих громадян ми відносилися [ставилися] з повагою, яка межувала з побожністю. (В. Самійленко)
- Спорудити іригаційну систему для Голодного Степу уявлялось таким грандіозним, що межувало з неможливим. (Іван Ле)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.