МАЯЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

МАЯ́ЧИ́ТИ мая́чу́, мая́чи́ш, МАЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

Виднітися, виділятися на фоні чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). Приклади
  • [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою.... (М. Кропивницький)
  • Далеко, на краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мли, маячіє місто з вежами. (І. Франко)
  • Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю. (Григорій Тютюнник)
  • На полі палахкотіло багаття, що його розклали спритні хлопці, маячіли постаті, чулись голоси. (М. Зарудний)
  • Родзiсад наказав розстрiляти трьох спiйманих зi зброєю стрiльцiв. Його присадкувата, товста фiгура маячила коло вiкна, коли пролунали пострiли. (Р. Андріяшик)
З'являтися (час від часу) в полі зору; мелькати. Приклади
  • Між дерев, од стовбура до стовбура перебігаючи, маячили якісь темні, але зовсім виразні й чіткі людські силуети. (Ю. Смолич)
  • Маячіла невиразна думка, що, може б, варто Дарку частіше панам на очі накидати. (Леся Українка)
Поставати в уяві, увижатися. Приклади
  • Маячили в уяві образи якоїсь чудної природи та життя, сум погаслого дня, тихих міст з білими тужно-пустельними стінами. (В. Винниченко)
  • Але життя коротке. Його фінішна пряма завжди маячить перед нами, навіть коли тобі здається, що ти лише народжуєшся на світ Божий. (М. Матіос)
Мерехтіти в темряві (про джерела світла, небесні світила). Приклади
  • Рябко на панському дворі не спить всю нічку. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець. (П. Гулак-Артемовський)
  • Крізь прорізи в хмарах маячив місяць. (С. Скляренко)

МАЯ́ЧИ́ТИ мая́чу́, мая́чи́ш, недок.

Незв'язно, невиразно говорити уві сні або в гарячковому стані; марити (у 2 знач.). Приклади
  • Рука його починає торкати струни на арфі, а голос його, наче голос того, що маячить у сні, промовляє не то співом, не то скаргою. (Леся Українка)
  • Уночі Миколі Івановичу стало зовсім зле: він стогнав і метався на ліжку, мокрий від липкого поту, і, маячачи, лаяв уявного Хорошуна. (Б. Антоненко-Давидович)
  • У такому стані [гарячки] говорив [Степан] щось незрозуміле, маячив. (В. Гжицький)
  • Санітар підійшов до хворого і накрив його ковдрою. – Маячить. Навряд чи виживе. (М. Дашкієв)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.