МАТ — ТЛУМАЧЕННЯ
МАТ у, ч.
Ситуація в шаховій партії, при якому король, перебуваючи під ударом фігури супротивника, не може захиститися, і партія вважається програною.
Приклади
- Іван, майже не думаючи, переставив фігуру і сказав: – Мат! (А. Головко)
- Він пожертвував дві фігури, аби одним ударом розколошкати.., але удару не сталося, тепер ця посередність дочавить його, через два ходи – мат білим. (В. Дрозд)
кому, чому, перен., розм.
Безнадійне, безвихідне становище, кінець.
Приклади
- – Моєму хистові був би мат. (Леся Українка)
- [Іван Стратонович:] Ну, так ми маємо також ще один хід. І це вже буде вам мат, високоповажана добродійко. Мат, чуєте? Ви не забули, мабуть, що я маю на Андрія Карповича вексельок. (В. Винниченко)
МАТ у, ч.
заст.
Матовість.
Приклади
- Темні коси, сині очі, Мат любастрових [алебастрових] плечей. (Я. Щоголів)
- Місяць навів на її вид ідеальну блідоту, сховав гарячий рум'янець на щоках, замалював матом блиск гострих очей. (І. Нечуй-Левицький)
спец.
Шорсткість на склі, що позбавляє його блиску й прозорості.
Приклади
- Скло було непрозоре, вкрите матом. (із журн.)
МАТ у, ч., збірн., розм.
Те саме, що матюки́; нецензурна лайка.
Приклади
- Та як здригнувся чорний атом, Він Матір згадує лиш матом, Він виїхав, а не утік, Як сам він в мікрофон прорік. (І. Драч)
- Вова і Володя .. намагаються переконати Собаку [хлопця] поговорити з ними, збиваючись час від часу на мат. (С. Жадан)
МАТ а, ч.
спорт.
Те саме, що ма́та 2.
Приклади
- Спортивні мати – це запорука безпеки, адже вони можуть захистити під час падіння та запобігти травмуванню. (з наук.-попул. літ.)
- То був спортивний зал, майже цілий, тільки в одному місці пробита стеля, .. по кутках – купи поролонових матів, попід стінами розставлено інвентар, в протилежних кінцях залу – баскетбольні щити. (П. Загребельний)
- Все [у фільмі] мало б бути на своїх місцях – .. прохолодні кінотеатри, газетні кіоски, шкільні спортивні зали з матами й батутами. (С. Жадан)
Те саме, що ма́та 1.
Приклади
- – Коли б Корній Корнійович дав нам околоту або хоч соломи, ми могли наплести матів, щоб можна було організувати під час перерви годину відпочинку. (І. Багмут)
- Обох [злодюг] за ноги затягнули в садок і вкрили очеретяним матом. (Є. Пашковський)
- До того легкого вантажу додали зброю й кілька матів. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
МАТЕ́ невідм., с.
Вічнозелене південноамериканське дерево родини падубових.
Приклади
- Дерево мате росте в природних умовах у субтропічному кліматі Аргентини, Парагваю та на півдні Бразилії. (з наук.-попул. літ.)
Напій із висушених листків цього дерева.
Приклади
- Заваривши собі велетенське горня мате, розслабляюся за чтивом виробництва Кундери. (І. Карпа)
- Запарила [Терезка] мате. (Цього літа всі пили мате – таке вже літо). Сіла на ліжку, запивала ним бублики і сіяла дрібки довкола. (Любко Дереш)
- Я запарив мате, не знаю, чи тобі сподобається. (Н. Сняданко)
- Всередині ранчо був ослінчик, убоге ложе з бичачої шкіри, казан, рожен і чайник, щоб варити “мате”. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
МА́ТИ тері, ж.
Жінка щодо дитини, яку вона народила.
Приклади
- У дитини заболить пальчик, а у матері серце. (Номис)
- – Га, що ж діяти, – мовив Гривко. – Раз мати родила, раз і вмирати треба. (І. Франко)
- Проводжає сина мати захищати рідний край. (В. Сосюра)
- Мати тоді сита, коли діти не голодні. (К. Гордієнко)
- Оленка притулилася до матері: – Їсти!... (В. Барка)
- Одного разу, вже після смерті матері, батько привіз якусь молоду жінку. (Д. Білоус)
Жінка, що має або мала дитину.
Приклади
- І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде [люди] на землі. (Т. Шевченко)
- Я шаную тебе, невідома, бо ти стала матір'ю. (М. Дашкієв)
- – Повторення – мати навчання, – підтакував Трояцький. (Ю. Збанацький)
- [Кирило:] А про мене нігде [ніде] й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина – чужиною, а своя сторона як мати. (Панас Мирний)
Самиця щодо своїх малят.
Приклади
- Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть [бачать]. (Номис)
- Вона ще довго потім буде страмити й картати перед поросятами матір їхню, покарбовану чорними латками. (Г. Косинка)
- Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей.... (І. Багмут)
- Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері. (О. Гончар)
перев. з означ., перен.
Про що-небудь дуже близьке, рідне.
Приклади
- До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. (Леся Українка)
- Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба. (Л. Яновська)
- – Товариші, – каже він [зв'язковий], – вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Ю. Яновський)
- Україно моя, казкова земле, пісенна мати наша! (О. Бердник)
МА́ТИ ма́ю, ма́єш, недок.
що.
Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось.
Приклади
- Лучче мати, як позичати. (Номис)
- Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. (Я. Щоголів)
- В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок. (І. Нечуй-Левицький)
- Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром. (М. Рильський)
- – Він трошки випив... – догадується з гурту хтось. – За що? – Гроша щербатого в кишені не має! – категорично заперечує всевидячий Микола Проць. (В. Бабляк)
кого.
Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей.
Приклади
- Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, – Одна у нього і була. (І. Котляревський)
- Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить. (Т. Шевченко)
- Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї. (О. Довженко)
- Доживши до глибокої старості, мав [Рустічо] чотирнадцятеро дітей і п'ятдесят шестеро онуків, з яких пам'ятав поіменно лише перших п'ятьох. (Ю. Андрухович)
у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік, літа.
Уживається на означення чийогось віку.
Приклади
- Один з них [подорожніх], одягнений у широкі сині шаровари.., мав не більше як двадцять п'ять літ. (М. Коцюбинський)
- Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять. (В. Сосюра)
- Хлопець мав небагато літ, але вдався міцний, кремезний. (І. Білик)
у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір.
Уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь.
Приклади
- Кімната Сідалковського мала п'ятнадцять квадратних метрів. (О. Чорногуз)
- Книжка має сто сорок сторінок. (С. Процюк)
Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості.
Приклади
- Сама [наймичка] була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна. (Марко Вовчок)
- [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш. (Леся Українка)
- За кормою на тросі прив'язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок. (Ю. Яновський)
- Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни. (О. Гончар)
Одержувати, заробляти що-небудь.
Приклади
- Як дбаєш, так і маєш. (Ганна Барвінок)
- Він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки. (М. Стельмах)
Обіймати яку-небудь посаду, бути якоїсь кваліфікації і т. ін.
Приклади
- То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста. (І. Котляревський)
- – Пробачте, – сказав Борковський, – але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади? (О. Довженко)
кого, що.
Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період.
Приклади
- – Держи! Лови! Маємо! Держимо! – розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля. (Марко Вовчок)
- [Деїфоб:] Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого? (Леся Українка)
- Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях.... (О. Гончар)
розм.
Зазнавати покарання, докорів і т. ін.
Приклади
- Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі [Сибіру].... (М. Коцюбинський)
що, у сполуч. з назвами стану та дії.
Уживається на означення стану, дії, на які вказує іменник у знах. відмінку.
Приклади
- – Хто гонить? За що? – Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя. (І. Франко)
- Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. (М. Рильський)
Виявляти певні почуття, переживати щось.
Приклади
- Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. (І. Котляревський)
- Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава. (Т. Шевченко)
від кого.
Бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення.
Приклади
- – Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Марко Вовчок)
- Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини. (М. Стельмах)
що, у сполуч. з абстр. ім. та інфін.
Уживається на означення дії, вираженої інфінітивом, яку виконує іменник у знах. відмінку.
Приклади
- Кружляють, вурчать моторами юнкерси [німецькі літаки]. Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі. (О. Гончар)
кого, що за кого – що, розм.
Вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
Приклади
- Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Селяни .. не мають за гріх одного діла: возити в неділю .. снопи. (І. Нечуй-Левицький)
- [Онися:] Чули? За темну дівку мене має [пані Людмила]. Коровою хоче підкупити. (Д. Бедзик)
з інфін.
Указує на чиюсь потребу робити (зробити) що-небудь.
Приклади
- – Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? – пита стара Кармелиха молодої невістки. (Марко Вовчок)
- Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище). (А. Головко)
- Я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло покорити ще одну “висоту”. (Любко Дереш)
Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь.
Приклади
- – Чортзна-що робиться! – занепокоївся тамбовський губернатор .. – Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об'явився вчений? (О. Довженко)
Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити).
Приклади
- Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую. (І. Котляревський)
- Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка. (М. Чабанівський)
- Голуб, відправлений до Стена, уникнув гіркої долі багатьох своїх товаришів. Його випустили за межами володінь Корони, і він мав прилетіти не раніше післязавтрашнього вечора. (О. Авраменко)
Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова з відтінком обов'язковості, неминучості.
Приклади
- Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити – народ каже). (Ганна Барвінок)
- [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас. (Леся Українка)
- Стефа .. похитала пальчиком молочного зуба, який ось-ось мав би нарешті випасти, й мовила: – Я теж хочу в похід. (І. Андрусяк)
МА́ТА и, ж.
Сплетені із соломи або очерету покривало, підстилка і т. ін.
Приклади
- Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою. (Д. Ткач)
- Мар'ян відірвав легко прибиту до одвірок очеретяну мату, і старий зайшов до оселі. (М. Стельмах)
- Невисокого зросту жінка розстелила перед гостями мату й почала викладати страви. (Ю. Бедзик)
спорт.
М'яка підстилка, матрац, що захищає спортсмена від ударів під час падіння, стрибка.
Приклади
- Нещасного хлопчака вiдносили вбiк i клали на гiмнастичну мату; там вiн звивався щонайменше десять хвилин; потому бiль вщухав, i на сiдницях виступали три широченнi рожевi смуги. (В. Чемерис)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.