МАРОНІТ — ТЛУМАЧЕННЯ

МАРОНІ́Т а, ч.

Член найбільшої східної католицької церкви на Близькому Сході, що виникла в V–VI ст. в Сирії. Приклади
  • – Ви хоч скажіть, хто ви: шиїти, мароніти, палестинці, ісмаїліти, ліві, праві, середні? – Нащо це тобі? (П. Загребельний)
  • Святий Марон залишив після себе маронітів – велике коло учнів і послідовників, які утворили компактну групу на основі монастиря Бейт-Марун. (з наук.-попул. літ.)

мароніти

Прибічники маронітської християнської церкви, засновником якої, за легендою, був Мар Марон.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.