МАРНО — ТЛУМАЧЕННЯ

МА́РНО , МА́РНЕ.

Присл. до ма́рний1 1. Приклади
  • Якби ви знали, паничі, Де люде [люди] плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. (Т. Шевченко)
  • Надумавсь Вовк, що жить йому погано – Не з'їсть, не засне до пуття; Що вік його минає марно, Що треба кращого шукать собі життя.... (Л. Глібов)
  • Я марно придивлявся, бажаючи впізнати здавна знайомі місця. (С. Журахович)
  • Він не гнівається за неповагу, бо тут його гнів пропаде марне, для цих людей він не князь. (П. Загребельний)
у знач. пред. Приклади
  • А вона... не прийшла. Втекла! Він не вірив, кричав .. Та марне. (О. Гончар)
  • – Три години намагався заснути, – сказав він, сідаючи на канапу. – Але марно. Я надто схвильований. (О. Авраменко, В. Авраменко)
  • Скільки разів і вона штучно, як радив лікар, привчала себе вести “світські бесіди”, і все марно! (І. Роздобудько)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.