МАНДРІВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
МАНДРІ́ВНИ́К і́вника́, ч.
Той, хто мандрує; подорожній (у 2 знач.), подорожанин.
Приклади
- Мандрівник не міг користатись з них [дзиґарів], бо були дуже здорові й тяжкі. (М. Коцюбинський)
- Пастухи сидять, а до них мандрівник з темряви наближається. (С. Васильченко)
- За пару годин мандрівники таки дісталися до Києва. (А. Кокотюха)
- Приїжджі казали, що в лісах ховаються здрайці, нападають на мандрівників, грабують, а потім вбивають, аби ті їх не впізнали. (Г. Пагутяк)
- Сонце, той ясний і непохибний небесний мандрівник, давно вже перестало бути керманичем моєї земної мандрівки. (І. Франко)
Людина, що за характером своєї діяльності мусить часто мандрувати.
Приклади
- Добре було б стати великим мандрівником і відкрити, наприклад, ще якусь землю. (Л. Смілянський)
- Каже [Петро], що мріяв стати мандрівником-мореплавцем, але так насправді й не певен, чи те море існує, чи то не байки. (Ю. Андрухович)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.