МА — ТЛУМАЧЕННЯ
МА
Етимологія: сир.
міф. В міфології багатьох давніх народів Малої Азії богиня землі й родючості.
Словник іншомовних слів
МУ виг.
Звуконаслідування на позначення ревіння корови, вола.
Приклади
- – Му-у! – реве на весь ярмарок зголодніла корова. (С. Васильченко)
- Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ. А зі степу, з далини, як відгук: – Му-у!... (А. Головко)
МУ невідм., с.
Одиниця вимірювання земельних площ у Китаї.
Приклади
- Му становить 0,06 га. (з наук.-попул. літ.)
МИ нас, займ. особ. 1 ос. мн.
Уживається для називання двох чи багатьох осіб разом з тим, хто говорить.
Приклади
- Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились. (Т. Шевченко)
- Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом, – а гурт нас був чималий. (Леся Українка)
- Ми вийшли з готелю: Сев, я й актор-тубілець. (Ю. Яновський)
- – Я таборовий п'яничка Стецько Ступалка, і мене всі знають! – Ну це ми зараз розберемося! – зареготалися, аж завивши по-шакалячому, красені, що тримали Стецька. (Е. Андієвська)
- Минає вже вічність від того часу, коли ми зійшлися втрьох і було вимовлене фатальне й сакральне, універсальне і карнавальне – Бу-Ба-Бу.... (Ю. Андрухович)
Уживається на позначення групи людей, зв'язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець.
Приклади
- Хто багатому дав його багатство? Ми, мужики. І звідки сила в нього? З нас, мужиків.... (М. Коцюбинський)
- [Мавка:] У лісі в нас нема свекрух ніяких. (Леся Українка)
- Хто молодший, до лісу пішов, а старші – на села та хутори. Тоді й ми в село перебралися. (Ю. Винничук)
- Він сідав за столик недалеко від нашого товариства, але ближче познайомитися з нами не намагався. (Д. Білий)
Уживається для називання неозначеної особи.
Приклади
- Не так воно робиться, як нам хочеться. (Номис)
- [Панько:] Грошей заробили дещицю, але переконалися: що там найкраще, де нас нема. (І. Карпенко-Карий)
- Не страшний, моє дитя, нам час останнього походу – Без вороття. (М. Рильський)
- Козацьку бунтівливу вдачу Нам лишили предки з давнини. (В. Симоненко)
Разом з прийм. “з” та оруд. в. ім. або іншого займ. означає: я і ще хтось один.
Приклади
- [Перелесник:] Таж ми з тобою колись були товариші. (Леся Українка)
- Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. (М. Рильський)
- Дощ січе їх так само, як і нас із тобою, але вони – люди бувалі. Вони звикли. (Любко Дереш)
- Щодня ми з Мерічкою зустрічаємося навпроти арки мого будинку. (С. Андрухович)
Уживається замість “я” в авторській мові (у розповіді, науковому викладі).
Приклади
- – Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі. (Леся Українка)
- Визначаючи шляхи і методи розкриття теми дисертації, ми обрали концепцію культурологічного підходу до вивчення історії філософії. (з наук. літ.)
розм.
Уживається замість “я” часто для підкреслення поважності своєї особи.
Приклади
- Іде додому уночі П'яненький сотник, а йдучи Собі веселий розмовляє: – Нехай і наших люде знають! Нехай і сивий і горбатий, А ми!. хе! хе! а ми жонаті! (Т. Шевченко)
- Баришня виписала квитанцію, кинула на столик. – Подумаєш, розкричався. Ми не таких бачили, – прошипіла вона. (Григорій Тютюнник)
заст.
Уживається замість “я” в офіційних документах від особи монарха; у мові монарха.
Приклади
- В кедрових палатах, мов несамовитий, Давид похожає [походжає] і, о цар неситий, Сам собі говорить: – Я... Ми повелим! Я цар над Божіїм [Божим] народом! (Т. Шевченко)
- Гнівно до них відзивався цар: “Ми чули, що все ваше плем'я Для нашого краю руїна, тягар”. (І. Франко)
Уживається замість “я” у жартівливо-іронічних висловах.
Приклади
- [Одарка:] Просимо вас, не смійтеся з нас; .. ви за нами не дуже, а ми за вами й байдуже!... (М. Кропивницький)
- – Знаєм ми вашого брата, – промовив він якось чудно й сховав гравюру в пляншетку [планшетку]. (І. Багряний)
- О, моє шануваннячко, пане Повсюдо. – Молотковський зробив для мене мiсце на ослонi. – Ми ось... За ваше здоров'я, пане Повсюдо! (Р. Андріяшик)
Уживається замість займ. 2-ї або 3-ї ос. одн. в емоційно-пестливому мовленні.
Приклади
- Майка .. засоромлено уткнулась головою в коліна матері. – Ми ще маленькі, ще підростемо, – відповіла мати за доньку. (Г. Коцюба)
МА́МА и, ж.
Ласкаве називання матері й звертання до неї.
Приклади
- Усе купиш – лише тата й мами ні. (Номис)
- – Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? – В мами спитала дитина. (Леся Українка)
- – Ні, пане доцент. Мама почуває себе добре. Вона хотіла навіть покликати вас, щоб подякувати за все, але батько не дозволив. (М. Дашкієв)
- На однiй квартирi ми побачили четверо опухлих вiд голоду дiтей. Мами нема, i вони не знають, де дiлась. (Р. Андріяшик)
- Він стрибнув на землю й опинився в материних обіймах. – Мамо... Се було перше слово, на яке Богдан спромігся. (І. Білик)
- Світе тихий, краю милий, Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? (Т. Шевченко)
- – Трапляється часом, що іншого якось не прийма серце, відвертається від нього, до іншого так зразу приляже, як до рідної мами. (Марко Вовчок)
Звертання до матері чоловіка або жінки.
Приклади
- – Дивіться, мамо: чи так гарно буде? – питає вона свекрухи, показуючи шитво. (Панас Мирний)
Уживається як ласкаве звертання до старшої віком жінки.
Приклади
- Білявий був подався до старенької ближче, та велетень вхопив його за сорочину – стій! Знову вклонився жебрачці. – Скажіть, мамо... Чому старцюєте у світлому раю небесному? (Люко Дашвар)
МІ невідм., с.
Третій звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Приклади
- На уроках співу він, награючи собі на скрипці, виспівував, аж вуха дерло: “до-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до”. (Б. Антоненко-Давидович)
- “Ти співай, Павлушко, “до-ре”, і все вгору, вгору, а ми своє, пристанемо, як ти будеш “мі” співати”. (П. Загребельний)
- – Ну, ось поглянь, – пояснював Йосько. – У сучасній практиці прийняті такі назви нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. (Ю. Винничук)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.