ЛЮТИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛЮТИ́ТИСЯ лючу́ся, люти́шся, недок.
Бути розлюченим, гнівним; дуже сердитися.
Приклади
- Був він дуже лютий, а навіть не міг сховати своєї лютості.., надто ж він лютився, спогадуючи ті уступи, де Ви впадаєте в насмішливий тон. (Леся Українка)
- Може, тому й лютилися натовпи, називаючи її чарівницею й чаклункою, що неспроможні були розгадати її душу, не знали, чого хоче ця дивна жінка, до чого прагне. (П. Загребельний)
- Афіна мовчала й ні слова із уст не зронила, Хоч і лютилася гнівом на Зевса, могутнього батька. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Певним станом і діями виявляти свою розлюченість, гнів.
Приклади
- – Що ти, осліп, чи що? Не бачиш, що се Голуб? – лютиться Ястріб. (І. Франко)
- Яким Марчук орав у полі на ярину. Аж трісь! – зломився йому істик. Яким лютився і кляв усіма чортами. (Н. Кобринська)
на кого – що.
Сердитися.
Приклади
- Радість Данькова була така щира, чиста, .. що вона передалася й іншим присутнім, і навіть його супротивники, яких він щойно обіграв, не особливо лютилися на свою невдачу. (О. Гончар)
- Лютився він на самого себе, що так по-дурному попався вчора в спритно розставлені тенета. (Ю. Винничук)
- Вітер лютився, що на його [нього] не звертали уваги. Потім затихав, неначе слідкував, що тепер буде. І знову починав лютитись. (В. Винниченко)
тільки 3 ос., перен.
Бути надзвичайно сильним (про мороз, негоду і т. ін.).
Приклади
- Надворі лютилася завірюха так, що заслонювала всякий вид. (О. Кобилянська)
- Кусав мороз і лютився, як сибірська скажена вовчиця. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.