ЛЮБІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮ́БИЙ а, е.

Який викликає любов до себе; дорогий і близький серцю. Приклади
  • – От люба в нас дитина Юрко! – часом говорила Маруся до чоловіка. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ну, як то віддати єдину любу дитину в такий Вавилон, та ще в науку, де самі паничі вчаться! (Б. Антоненко-Давидович)
  • Наша люба вітчизна повинна мати в цих морях колонію, котра належала б їй, тільки їй одній. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Те саме, що коха́ний 1. Приклади
  • – Подивися, мій голубе, Подивись на мене: Я Катруся твоя люба. (Т. Шевченко)
  • – Се я, Прокопе! Ксеня! Твоя люба! Твоя одинока! (І. Франко)
  • Молода смуглявка так причарувала старого пана своїми чорними як ніч очима, що через неї йому зовсім стала вже не люба власна дружина. (А. Кащенко)
  • Моя люба Мар'яночка краща мені, як сестричка, – як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся. (Леся Українка)
Сповнений кохання. Приклади
  • Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари. (Н. Кобринська)
у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж. Той (та), кого люблять, кохають. Приклади
  • Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя [ходячи] опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому. (Т. Шевченко)
  • – Прости мені... Люба... Жити без тебе не можу. (Люко Дашвар)
Якого люблять; коханий (у 2 знач.). Приклади
  • Я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі. (М. Коцюбинський)
  • Вона підійшла б до цієї голови, до цієї рідної, любої, бідної голови, обняла б її, притулила б до грудей собі. (В. Винниченко)
З яким приємно провести час, якого чекають (про гостя). Приклади
  • Любого гостя весною частують медком, а восени молочком. (Номис)
  • – Тепер же я прошу вас, любі гості, .. Прийняти заразом од мене дяку. (П. Куліш)
  • – Такого меню і стільки калорій цілком вистачає на те, щоб Ваш любий гість замислився, а чи не залишитися йому з Вами. (М. Матіос)
  • – Любії гості, не погребуйте невеличким гостинцем, що зараз вам сюди принесуть. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж. Уживається у звертанні як вираження симпатії або іронії. Приклади
  • – Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви?.. – Любий мій, не вчіть мене.... (О. Довженко)
  • – Тату, любий, а як справи у тебе? Ти теж хвилювався, тату? (В. Владко)

ЛЮ́БА́ лю́би́, ж., діал.

Любов. Приклади
  • І з такою-то любою він дивиться на свої новенькі жовтенькі рукавички. (Марко Вовчок)
  • Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. (П. Чубинський)
  • [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка)
  • – Такої великої люби видом не видали! (Марко Черемшина)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.