ЛЮБИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮБИ́ТИСЯ люблю́ся, лю́бишся; мн. лю́бляться; недок.

з ким і без дод. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у 1 знач.). Приклади
  • Кохайтеся ж, любітеся, Як серденько знає. (Т. Шевченко)
  • [Сокуренко:] Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більше року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались. (М. Кропивницький)
  • – Сама ж кажеш: коли любиться, то треба любити, – кинув я, трохи розчарований її розважністю. – То ж любітеся [любіться], – мовила вона, – хіба я вам бороню? (Валерій Шевчук)
розм. Бути в інтимних стосунках з іншою особою. Приклади
  • – Він любиться з молодицями... я доведу, що він ходить до тої слинявої Насті.... (М. Коцюбинський)
  • Батьки мої боялися по подвір'ї та городі ходити, бо де б не ступили: в літню кухню, комору, гараж, за хату, в садок – а там уже ми з Любком любимося. (Г. Тарасюк)
  • – Бачиш, Євдосю, братчики ордену поставили перед собою занадто суворі правила: .. не любитися з жінками, не курити й не пити. (В. Шкляр)
Відчувати глибоку повагу, товариську відданість одне до одного. Приклади
  • Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері, і жили вони .. добре, любилися. (Марко Вовчок)
  • Під той час загостив до нього [Антіоха] випадком один купець із Кіпру, з яким він давно знався й любився. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Добре ставитися одне до одного, шанувати, не кривдити одне одного. Приклади
  • Любіться всі разом, бо кругом злі люде, – Коли серед своїх любові не буде, То чужі вас певно не будуть любити. (І. Франко)
  • Чули заповідь Господню: Всім любитися, А не рить другим безодню Та злобитися! (П. Грабовський)
  • Вельми не довіряв йому [Вовчому Хвосту] Свенельд Ольгович, бо той був начебто варяг, а любився з полянами. (І. Білик)
Почувати одне до одного глибоку приязнь, викликану родинними зв'язками. Приклади
  • Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. (Марко Вовчок)
рідко. Бути до вподоби кому-небудь. Приклади
  • Ненечка її Амата В душі своїй була строката: Не всякий їй любився зять. (І. Котляревський)
  • Люди сірими мишами гризли обніжжя гори. Підошвам столичного панства теж любився наш камінь. (М. Дочинець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.