ЛЮБИМ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛЮБИ́ТИ люблю́, лю́биш; мн. лю́блять; недок., кого, що.
Відчувати глибоку відданість, прихильність до кого-, чого-небудь.
Приклади
- Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Любили землю – от і край. Нутром любили Рідний Край! (І. Багряний)
- Як можна любити народ, Батьківщину, коли ти землі не любиш? (М. Руденко)
- Мати повивала Мене малого і вночі На свічку Богу заробляла; .. Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила Її дитину.... (Т. Шевченко)
- Можливо, доля найбільше любить випадок, за допомогою якого встановлює співвідношення щастя і нещастя. (В. Барка)
Відчувати любов (у 2 знач.), сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері і т. ін.).
Приклади
- – Мати любила мене – душі не чула. (Панас Мирний)
- Дід любив онуків і намагався затримати їх в Епідаврі якнайдовше. (І. Білик)
- Нічого тут дивного не було (що син більше любив матір, адже виріс він при ній, а не при батькові). (В. Чемерис)
- Максим зрозумів – бабуся свого онука дуже любить. (А. Кокотюха)
- Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить. (Марко Вовчок)
Те саме, що коха́ти 1.
Приклади
- Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила. (І. Котляревський)
- Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам. (І. Нечуй-Левицький)
- Гретхен дуже любила його, а кохання робить із жінки геніальну доглядачку хворого. (Д. Бузько)
- Іванці раптом проповзає у мозок думка, що він не любить її і взагалі нікого не любить. (С. Процюк)
перев. без дод.
Бути закоханим.
Приклади
- Сиділа до самої ночі перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Т. Шевченко)
- Вміє розставатись той, хто вмів любить. (М. Рильський)
- Прошу – хай буде в головах вінок і напис на надгробкові біліє: Де чоловік, що вірно вмів любить? Ось тут лежить. (В. Стус)
розм.
Бути в інтимних стосунках з іншою особою.
Приклади
- Належало дбати ні про що, окрім дотримання .. приємного імператорського способу буття, тобто влаштовувати урочисті церемонії, .. їсти, пити, розважатися, любити жінок. (П. Загребельний)
- Я почував, що скоро прийде і мій час любити жінок, я вже любив їх, я хотів їх, я хотів бути з ними, і подумки вже був. (Ю. Покальчук)
також з інфін.
Мати інтерес, потяг до чого-небудь.
Приклади
- Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство. (І. Нечуй-Левицький)
- Запам'ятай: Хмарочос не з тих, хто роботу любить, а з тих, кого робота любить. (Б. Харчук)
- Сама я обрала філологію лише тому, що змалку маю схильність до мов і люблю читати. (О. Авраменко)
Високо цінувати що-небудь, віддавати перевагу чомусь.
Приклади
- Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! (Т. Шевченко)
- Вони не говорили слів, вони не давали обітниць, але в той же час вони присягалися всім своїм єством любити добро й ненавидіти зло. (І. Багряний)
з інфін., з дод. і без нього.
Відчувати задоволення від чого-небудь.
Приклади
- Він любив, коли підвладні йому люди припадали йому до ніг. (А. Кащенко)
- – Люблю, коли мене хвалять! Дуже люблю! (М. Дашкієв)
- Пані Стася любила, коли Захарко їй прислуговував: то дров нарубає, то води принесе. (К. Гриб)
- Перепрошую тебе, дорогий читальнику, за те, що забираю час, який ти міг би вжити на господарювання, на прогулянку по саду, а коли любиш працю, на догляд того саду. (Валерій Шевчук)
з інфін. і з дод.
Мати нахил, пристрасть до чого-небудь.
Приклади
- Сагайда любить – заради розваги – всією п'ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя. (О. Гончар)
- Вільний від роботи час пан Незабудко любить проводити на власній пасіці. (Н. Сняданко)
також із спол. щоб.
Потребувати певних умов для існування, росту і т. ін. (про рослини, тварин).
Приклади
- Виноград любить, щоб коло нього ходити. (М. Коцюбинський)
- До всього, каже Матвій, худоба любить, щоб за нею припильнувати, доглянути. (У. Самчук)
- Капуста любить вологі місця й багатий на мінерали ґрунт. (з навч. літ.)
- Троянди люблять родючу, багату гумусом садову землю з гарним дренажем. (із журн.)
ЛЮ́БИЙ а, е.
Який викликає любов до себе; дорогий і близький серцю.
Приклади
- – От люба в нас дитина Юрко! – часом говорила Маруся до чоловіка. (І. Нечуй-Левицький)
- Ну, як то віддати єдину любу дитину в такий Вавилон, та ще в науку, де самі паничі вчаться! (Б. Антоненко-Давидович)
- Наша люба вітчизна повинна мати в цих морях колонію, котра належала б їй, тільки їй одній. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Те саме, що коха́ний 1.
Приклади
- – Подивися, мій голубе, Подивись на мене: Я Катруся твоя люба. (Т. Шевченко)
- – Се я, Прокопе! Ксеня! Твоя люба! Твоя одинока! (І. Франко)
- Молода смуглявка так причарувала старого пана своїми чорними як ніч очима, що через неї йому зовсім стала вже не люба власна дружина. (А. Кащенко)
- Моя люба Мар'яночка краща мені, як сестричка, – як на неї подивлюся, мов до сонечка всміхнуся. (Леся Українка)
Сповнений кохання.
Приклади
- Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари. (Н. Кобринська)
у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж.
Той (та), кого люблять, кохають.
Приклади
- Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя [ходячи] опівночі, Спала й виглядала Свого любого додому. (Т. Шевченко)
- – Прости мені... Люба... Жити без тебе не можу. (Люко Дашвар)
Якого люблять; коханий (у 2 знач.).
Приклади
- Я закладала свої руки тобі за шию та й цілувала кучерики любі. (М. Коцюбинський)
- Вона підійшла б до цієї голови, до цієї рідної, любої, бідної голови, обняла б її, притулила б до грудей собі. (В. Винниченко)
З яким приємно провести час, якого чекають (про гостя).
Приклади
- Любого гостя весною частують медком, а восени молочком. (Номис)
- – Тепер же я прошу вас, любі гості, .. Прийняти заразом од мене дяку. (П. Куліш)
- – Такого меню і стільки калорій цілком вистачає на те, щоб Ваш любий гість замислився, а чи не залишитися йому з Вами. (М. Матіос)
- – Любії гості, не погребуйте невеличким гостинцем, що зараз вам сюди принесуть. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
у знач. ім. лю́бий, бого, ч.; лю́ба, бої, ж.
Уживається у звертанні як вираження симпатії або іронії.
Приклади
- – Ох, Іване Володимировичу, так же не можна. Навіщо ж ви?.. – Любий мій, не вчіть мене.... (О. Довженко)
- – Тату, любий, а як справи у тебе? Ти теж хвилювався, тату? (В. Владко)
ЛЮ́БА́ лю́би́, ж., діал.
Любов.
Приклади
- І з такою-то любою він дивиться на свої новенькі жовтенькі рукавички. (Марко Вовчок)
- Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. (П. Чубинський)
- [Русалка:] Вода ж не держить сліду від рана до обіду, так, як твоя люба або моя журба! (Леся Українка)
- – Такої великої люби видом не видали! (Марко Черемшина)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.