ЛУЧИН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛУЧИ́НА и, ж.

Довга тонка тріска, признач. для розтоплювання печі; скіпка (у 1 знач.). Приклади

Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. (П. Чубинський)
Дружина коцюбою з печі вигрібає присок і довго дмухає, поки від жаринки не спалахнула смолиста лучина. (М. Стельмах)

Те саме, що скі́пка 2. Приклади

Світили в хаті не смальцем або олією, а якимись тонкими лучинами.... (Панас Мирний)
Якщо десь і горіла свічка або лучина, то їхнє слабке світло не пробивалося назовні крізь маленькі затулені віконця. (В. Малик)
Вона [пісня] огнистая лучина, Що жару в серця долива. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.