ЛУБ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛУБ ч.

род. а, біол. У рослини – комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від коренів до листків. Приклади

Мікроскопічне дослідження ураженої деревини показало, що міцелій гриба поширюється головним чином у лубі. (з наук. літ.)
Розміщений луб у стеблі зовні від камбію. (з навч. літ.)

род. у. Внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною. Приклади

Срібні, холодні кулі роздирали теплу зелень листя, шугали поміж гілляки, дзвонили об твердий, порепаний луб, вбивалися в жилавий м'якуш під корою, зсувалися вниз по пнях. (Б.-І. Антонич)
Знімання бересту з дерев здійснюють у весняно-літній та осінній періоди без пошкодження лубу і камбію. (з мови документів)
Якраз у тім покою, що був над ліжком батька, лежала серед паркету шкіра дикого вола, груба і суха, як луб. (Б. Лепкий)
Штани і сорочка, що спочатку були лише мокрі від води, тепер стали від чорного в'язкого болота твердими, як луб. (К. Гриб)

род. а, рідко. Те саме, що лубо́к 3. Приклади

Коли Турові було зроблено операцію: вийнято з передпліччя кулю, а руку вправлено в луб, надійшов таємний наказ – вирушати в ліси, в УПА. (Б. Харчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.