ЛЕДАЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛЕДА́ЧИЙ а, е.
Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.).
Приклади
- За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим – молодіє. (прислів'я)
- Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? – ледача дівчина, не пише мені. (Леся Українка)
- Козловими дивацтвами й користувались нездібні до математики або ледачі учні. (Б. Антоненко-Давидович)
- Людина ледача, він мало дбав про заробітки, і невідомо, як існувала і з чого жила його багатодітна сім'я. (А. Шиян)
- Ніхто не скаже, що були ми з нею ледачі та недбайливі – викохали трьох синів, як соколів, і горличку-доньку. (О. Гончар)
- Ледачий на вдачу місяць .. раптом ліг, вивернувсь та й заснув. (І. Нечуй-Левицький)
у знач. ім. леда́чий, чого, ч.; леда́ча, чої, ж.; леда́че, чого, с.
Той (та, те), хто ледарює.
Приклади
- Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия. (прислів'я)
- [Горпина:] Бачила я ледачих, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося. (В. Собко)
- Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі. (С. Олійник)
Сповнений лінощів.
Приклади
- Понівечило все чиєсь життя ледаче!... (Л. Глібов)
- Їй любо, одрадно було, що син покорився, що він побачив, якого лиха наробив собі через свою дурну голову та ледачу волю. (Панас Мирний)
- За два тижні ждало нас ледаче дозвілля, літнє дармування. (Б.-І. Антонич)
- Дні прожив я не ледачі, А придбати не зумів Ані затишку на дачі, Ні коштовних килимів. (Т. Масенко)
- Незначний випадок раптово повернув ледачу Ольжину фортуну, поставив її обличчям до життя. (Я. Качура)
- Там жили веселі плотвички і великі вусаті соми, відлежувалися в намулі ледачі карасі і повзали страшні, схожі на гадюк, в'юни. (А. Дімаров)
перен.
Який рухається, тече дуже повільно, мляво.
Приклади
- А тут Збруч – вузенький рівчачок, що на дні його ледве дзюркоче мирна й ледача водичка. (І. Кулик)
- Улітку наша річка обміліла. Пливе собі ліниво, як і всі. Ще ледачіша, як усі. (М. Рильський)
Який відбувається мляво, повільно, зрідка.
Приклади
- Навколо мене лунає ледача стрілянина. (І. Багмут)
перен., зневажл.
Про когось поганого або щось погане, ні до чого не придатне.
Приклади
- На ледачій землі і трава не росте. (прислів'я)
- Нехай, кажуть [люди], гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать. (Т. Шевченко)
- – Таку ледачу пам'ять маю, що й не згадаю. (Л. Глібов)
- Одначе ледачий дишель не витримав його [господаря] – тріснув, і господар по самий пояс шубовснув у .. болото. (М. Стельмах)
- Віщує дуб, віщує, чого наше серце не чує, чого серце в димі не баче [бачить], ледаче серце, ледаче. (І. Калинець)
у знач. ім. леда́че, чого, с.
Щось погане.
Приклади
- Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. (Номис)
ледаче
Присл. до ледачий.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.