КІС — ТЛУМАЧЕННЯ

кіс

Чорний дрізд.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КОСА́ и́, ж.

Заплетене волосся. Приклади
  • Якраз під старою вишнею .. стояла дівчина, хороша, як зоря ясна; руса коса нижче пояса. (Марко Вовчок)
  • Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице. (І. Сенченко)
  • Це вперше він побачив її без шапки, побачив гладенько зачесане на проділ волосся, заплетене в тугу золотисту косу, що спадала на груди через плече. (В. Шкляр)
перев. мн. Довге волосся. Приклади
  • Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?... (Т. Шевченко)
  • Густі, золото-жовті коси буйними хвилями спадали на її груди і плечі. (І. Франко)
  • Дівча біжить в тяжкім одчаї, Коса їй плечі устеляє. (М. Стельмах)
  • Побачив [Сід] дівчину – випростану, з гордо зведеною головою.., її довгі коси були розпущені поверх білосніжного вбрання. (Н. Околітенко)
  • По один бік глибокого темного шляху білокорі берези в розпущених зелених косах. (С. Васильченко)

КОСА́ и́, ж.

Сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака. Приклади
  • Свідок слави, дідівщини З вітром розмовляє, А внук косу несе в росу, За ними співає. (Т. Шевченко)
  • [Конон:] Косарі косять, А вітер повіває, Шовкова трава На коси полягає. (М. Кропивницький)
  • Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу, бо косив невміло. (В. Сосюра)
  • Зупиняється [Антон], підіймає косу лезом догори, струшує з нього налиплі травинки, з жалем озирає недокінчений покіс. (Г. Пагутяк)
Ніж косарки. Приклади
  • В обід Тимко приїхав у село за нагостреними косами для косарки. (Григорій Тютюнник)

КОСА́ и́, ж.

Піщана вузька, довга частина суходолу, що відокремлює від відкритого моря бухту, озеро або затоку; мис. Приклади
  • Човен повернув за гострий ріг піскуватої коси і вступив у Чорне море. (І. Нечуй-Левицький)
  • Скільки оком скинеш – леліє Дніпро, вигинаючись помежи горами, тихо миючи піскуваті коси. (М. Коцюбинський)
  • На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк. (А. Шиян)
  • Доля була милостива до нього .. Не потопила в хвилях, не розбила на каменях Чортового Горла, винесла на білу косу.., розпластаний, він лежав на березі. (Ю. Мушкетик)

КОСА́ и́, ж., діал.

Селезінка. Приклади
  • Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. (Номис)

КО́СО .

Присл. до ко́сий 1–4. Приклади
  • Голубі дощі спадають косо. (М. Стельмах)
  • Ворон косо падав на заріччя у вогні гарматних випалів, і били польські військові бубни та сурмили до побіди сурми. (Ю. Мушкетик)
  • Жриця мовчки кивнула, дивлячись на красиві, підсвічені сонцем потоки небесної води, які косо падали з низьких розпатланих хмар. (В. Єшкілєв)
  • Косо, криво, аби живо. (прислів'я)
  • Вбрана в груботканий, косо зшитий одяг зеленавого кольору, стискала [дівчина] брудними пальцями срібно-костяне намисто. (І. Карпа)
  • Трохи косо посаджені очі пильно бігали по дрібних рядках сторінок. (В. Гжицький)
  • Недоброзичливо озирнула [жінка] його прегарними, косо прорізаними на лиці очима. (Валерій Шевчук)
  • Косо напнуті струни [дощу] заблищали в багряних відсвітах від пожежі і з плюскотом забилися об каміння. (В. Барка)
перен. Присл. до ко́сий 5; неприязно, вороже. Приклади
  • – Ти, курсанте, вже й вуха перед ним розвісив, мов який-небудь беззубий пацифіст... – От, бач, уже й ярлик, – косо посміхнувся Духнович. (О. Гончар)
  • – Хочемо допомоги в тебе просити. Так-так, не посміхайся косо. Ти на рибі знаєшся добре. (В. Шкляр)

КО́СА невідм., мн., одн., ч. і ж.

Південноафриканський етнос, що належить до групи народів банту. Приклади
  • За генеалогічними переказами, коса є нащадками легендарного вождя Коса, від імені якого й походить назва етносу. (з наук. літ.)
  • У 1886 році британський дослідник Георг Тіль видав збірку казок і байок коса. (з наук.-попул. літ.)
  • Як і в інших народів банту Південної Африки, головним скарбом і мірилом майнового стану для людей коса є худоба. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.