КІЛ — ТЛУМАЧЕННЯ

КІЛ кола́, ч.

Те саме, що кіло́к 1. Приклади
  • Там білий домичок стоїть. Наокруга [навкруги] густенький пліт І на колах горшки новенькі. (С. Руданський)
  • Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло серединою річки. (М. Коцюбинський)

КОЛИ́ присл.

часу, також із частками ж, то. В який час. Приклади
  • Співай же їм, мій голубе, Про Січ, про могили, Коли яку насипали, Кого положили. (Т. Шевченко)
  • Коли, як і чому понесло Коржа з України аж до Сибіру – того ніхто не знав, та й він сам не любив про це розводитись. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Черниш аж тепер помітив, що вдарив його міною, яка не знати коли і яким чином опинилася у нього в руці. (О. Гончар)
Уживається в питальних реченнях. Приклади
  • – Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості – чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами? (І. Нечуй-Левицький)
  • І всі його питали, мов пророка: – Коли ж той день? Чи довго ще ся ніч? (Леся Українка)
  • – А коли скажеш? – Коли?.. Коли?.. Їй-богу, не знаю. (В. Винниченко)
  • – А коли відбудеться суд? – Може, завтра. А може, й зараз.... (В. Нестайко)
Уживається в риторичних запитаннях і вигуках, що передбачають негативну відповідь. Приклади
  • Катря, дивлячись у віконце, промовила: – Усе хмари, усе негода! Коли вже те ясно буде! (Марко Вовчок)
  • – Забери його [карбованця] .. Коли ще в житті таку дурницю матимеш? (М. Стельмах)
  • Коли-то він побачить оте пресвітле диво?.. І чи побачить?... (Василь Шевчук)
неознач., розм. У який-небудь час; коли-небудь. Приклади
  • – Прощай! – сказав Осел, – навідайсь ще коли, Бувай здоров, небоже! (Л. Глібов)
  • Хіба коли забуду я, як плакав він, мій чорнобривий. (В. Сосюра)
Час від часу; іноді, інколи, деколи. Приклади
  • То було коли озветься [Катря] до нас із Марусею словом сердечним .. То зовсім одцуралася усіх. (Марко Вовчок)
При протиставленні двох речень або членів речення, повторюючись на початку кожного або перед кожним, означає: інколи... інколи. Приклади
  • Оришка сяде, а Чіпка, – коли сидить, коли лежить.... (Панас Мирний)
відносний. Уживається як сполучне слово.
у знач. част.

КОЛИ́ спол.

часу. Уживається на початку підрядного речення часу.
умовний. Уживається на початку підрядного умовного речення (інколи із співвідносними словами так, то, тоді у головному реченні).

КО́ЛО а, с.

Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. Приклади
  • По дзеркальному склу води неквапливо розходилися кола. Коло за колом. (В. Домонтович)
  • Літак вже набрав чималу висоту і тепер летить, роблячи велике коло над аеродромом. (В. Собко)
  • Стрiлами по черзi падають [чайки] униз, на сполоханi косяки риби, iншi описують коло, а коли тi, що опустилися, йдуть вгору, падають iншi. (Р. Андріяшик)
Така крива, утворена з різних предметів. Приклади
  • Простягалися стомлені в самоті руки [Марусі], заломлюючися в гнучке коло, вигинався в солодких хвилях стан. (Г. Хоткевич)
  • Цвинтар витискує з кола дерев прадавню, як намальовану, церковицю. (М. Стельмах)
у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву. Приклади
  • У блакитному просторі Заходили колом зорі. (П. Грабовський)
  • Запорожці почали оточувати братів колом. (А. Кащенко)
  • Соромливо, взявшися за руки, пішли дівчата колом. (О. Іваненко)
Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. Приклади
  • Вася наблизив ліхтарик до зошита. Ввімкнув. Маленьке світле коло вихопило з мороку червону палітурку. (О. Бердник)
Майданчик, вільна ділянка у формі круга для бігу, танців і т. ін. Приклади
  • Першій парі танцюристів охоче дали коло. (С. Чорнобривець)
Замкнений кільцем ланцюжок людей. Приклади
  • Пари почали виступати наперед і утворили величезне барвне коло. (І. Франко)
  • Йон відділився від купки парубків, підскочив до танцюючого кола, розірвав його, вхопив за руки двох дівчат.... (М. Коцюбинський)
  • – Ану, розступись! Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло. (А. Головко)
  • Наступного ранку лужицькі серби потяглися з городу довгою-предовгою валкою, йшли піші й комонні, їхали на возах із жонами, дітьми й старцями, й руська рать, розчепивши коло, беззлобно проводжала їх очима. (І. Білик)
Предмет, що має форму круга або кільця. Приклади
  • Піднімається ясне сонечко. З-за гори викочується його іскристе коло і грає широкими кружалами. (Панас Мирний)
  • – Де та пластинка? – запитує комбат. – Ану, дайте сюди! І, поклавши на коло, сам починає накручувати. (О. Гончар)
  • На високому залізному стовпі величезне коло, а до того кола на довгих ланцюгах крісельця причеплені. Крутиться коло, і крутяться крісельця на ланцюгах. (В. Нестайко)
Те саме, що ко́лесо 3. Приклади
  • З потоків летять діаманти, Млиновеє коло шумить. (Леся Українка)
  • Роман прямує до греблі, біля якої вже дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло. (М. Стельмах)
Хороводний танок, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у формі замкненої або розімкненої кривої. Приклади
  • [Перелесник:] Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці. (Леся Українка)
  • Для танцю коло характерне розташування танцюристів замкнутим або розімкнутим колом (іноді в центрі – соліст). Виконується під акомпанемент народних музичних інструментів, співу. (з наук.-попул. літ.)
  • Навколо нього [озера], над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло. (М. Стельмах)
перен. Певна ділянка, зона, сфера і т. ін. чого-небудь. Приклади
  • Кожен учасник експедиції мав своє коло обов'язків, заздалегідь розроблене під час підготовки подорожі. (В. Владко)
  • – Ось те коло питань, що всіх нас не в жарт пече. (Ю. Андрухович)
Перелік таких ділянок, зон, сфер і т. ін. Приклади
  • Коло громадських тем [у творчості М. Рильського] поширюється і виходить на обрії загальнонародних інтересів. (А. Малишко)
перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами, зв'язками і т. ін. Приклади
  • Вона могла йому багато дечого розповісти, бо більше за всіх жінок зі свого кола думала, читала, прислухувалася, придивлялася до того, що робилося зараз навкруги. (Д. Бузько)
  • Були “обмиті” капітанські погони, були проголошені тости за тісним столом в колі друзів у офіцерській їдальні. (Н. Рибак)
  • До трапези в Трикліні .. запрошувано, згідно з ритуалом, тільки точно визначене коло людей, до яких Агапіт не належав. (П. Загребельний)
перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання. Приклади
  • Щораз ясніше інтерес читацьких мас і письменницького кола відходить від ліричної поезії до новели, до повісті, до роману. (М. Зеров)
  • Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став, нарешті, відомий широким народним колам. (О. Довженко)

КО́ЛО прийм., з род. в.

Уживається на позначення місця із зазначенням особи, предмета, поблизу яких відбувається дія, хтось чи щось міститься, перебуває і т. ін.; біля. Приклади
  • Коло Максима стояв п'ятилітній синок Борис. (І. Багряний)
  • Праворуч коло стіни стояло за ширмою її ліжко. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Нам було видно щоглу і сонний кораблик, що стояв коло берега. (В. Близнець)
Уживається на позначення незначної відстані від чого-небудь; поблизу. Приклади
  • Жила собі удова коло Києва, на Подолі, та не мала щастя-долі. (Марко Вовчок)
  • Достеменно знає тільки, що буде це коло берегів кавказьких в зоряну літню ніч. (О. Гончар)
Уживається у знач. прийм. над, біля при дієсловах поратися, клопотати, доглядати і т. ін. та похідних від них іменниках. Приклади
  • Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині. (Панас Мирний)
  • Гнат порався коло шлеї та часом споглядав на Настю. (М. Коцюбинський)
  • А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг, Той коло плуга метикує хитро. (М. Рильський)
Уживається у знач. прийм. близько, біля при числівниках на позначення приблизної кількості. Приклади
  • Я б ніколи не сказав, що їй було коло ста років. (С. Васильченко)
  • За три дні наловлено було коло півсотні лірників і кобзарів. (Ф. Бурлака)
При неточному позначенні часу. Приклади
  • Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи не голі, Бендерським шляхом уночі Ішли цигани. (Т. Шевченко)
  • Коло Різдвяних свят о. Василь трохи занедужав. (М. Коцюбинський)
  • Пам'ятаю один випадок, що трапився зі мною десь, певно, навесні 1910 року, або ж коло того. (В. Домонтович)

КО́ЛА и, ж.

Високе тропічне вічнозелене дерево родини мальвових із невеликими дзвоникоподібними квітками, зібраними у волоть, та плодами, які містять кофеїн і теобромін та використовуються в медицині й харчовій промисловості. Приклади
  • Кола поширена в екваторіальній зоні країн Африки, культивується у тропічних країнах. (з наук. літ.)
  • Плем'я ібо, що живе на сході Нігерії, називає колу священною. (із журн.)
Плід цього дерева, схожий на м'ясисту коробочку з насінням. Приклади
  • Ко#ли здавна мали значення в міновій торгівлі народів Західної Африки, тепер їх використовують у медицині та харчовій промисловості, зокрема – у виробництві популярних напоїв (кока-коли і пепсі-коли). (з наук.-попул. літ.)
розм. Те саме, що ко́ка-ко́ла. Приклади
  • Перед Хедою стояла пластикова склянка з колою. (В. Шкляр)
  • Колу винайшов американський фармацевт Джон Пембертон 29 березня 1886 р. в Атланті (штат Джорджія, США) як новий лікувальний напій “від усіх нервових розладів”. І вже через п'ятдесят років після винаходу кока-кола стала для американців чимось на зразок національного символу. (із журн.)

КО́ЛІ невідм., ч. і ж.

Група порід довгошерстих службових собак з витягнутою мордою, які походять із Шотландії та Північної Англії; шотландська вівчарка. Приклади
  • Руда або чорна шерсть, на грудях і шиї – білий “комірець”, на лапах – білі “шкарпетки”, біла плямка на кінчику хвоста, витончена голова зі шляхетними лініями, високо поставлені вуха, напівстоячі з ледь-ледь загнутими кінчиками, і відкритий, уважний погляд вівчарки – усе це робить колі справді елегантними та аристократичними собаками. (із журн.)
Собака таких порід. Приклади
  • Славні, добротно вгодовані .. сенбернари і колі з сердечною готовністю махають хвостами. (О. Забужко)
  • До школи за своїми малолітніми хазяями ходили і сусідські колі. (І. Карпа)
  • Коли підійшли ближче, до них, гавкаючи, кинулося понад десятеро собак, – вівчарки, великий датський дог, прудконога колі й кілька дзявкітливих вертких фокстер'єрів. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.