КІЗ — ТЛУМАЧЕННЯ

КІЗ у, ч., діал.

Кізяк. Приклади
  • Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. (Сл. Б. Грінченка)

КОЗА́ и́, ж.

Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо і т. ін. Приклади
  • – Учора з кумом ходили на полювання. – Щось вбили? – Аякже! Козу! – Та хіба ж у нашому лісі водяться дикі кози? (народний жарт)
  • Паслась Коза з козятком коло хати. (Т. Шевченко)
  • На аркан ловили козаки ворога, коней, а коли траплялося, то й дику козу, сугака. (А. Чайковський)
  • До куща прив'язана коза з куцим хвостом і сумними, пукатими очима. (В. Винниченко)
  • По схилах гір розсипалися отари кіз та овець. (О. Гончар)
  • – Я тебе всього двічі чи тричі бачив на полі, де ти стрибала, як коза.... (Панас Мирний)
перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину. Приклади
  • – Не знаєш, .. чия ота фата [дівчина]? – й показав на Гашіцу. – Котра? Ота коза дика в білій спідниці? (М. Коцюбинський)
  • Дзвонар сміхотливим поглядом провів дівчину і захоплено подумав: “Коза. Росте ж на чиюсь голову”. (М. Стельмах)
  • – Цікава коза, – думав Артур Пепа про дівчину з пивом. – Не змигнула й оком. (Ю. Андрухович)
розм. Те саме, що воли́нка 1. Приклади
  • Грають [пастухи] .. на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці. (М. Коцюбинський)
  • Гуня з цікавістю приглядався до дідової музики, то була злуплена з кози і вивернута шкура – дуда, волинка, “коза” – як її називали на Україні. (В. Чемерис)
  • Серед інструментів, що їх уживають гуцули, є дуже цікаві: флояра та денцівка, зроблені на зразок сопілки, трембіта, коза. (з навч. літ.)
розм., заст. В'язниця. Приклади
  • Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. (Ганна Барвінок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.