КУШ — ТЛУМАЧЕННЯ

КУШ а́, ч., розм.

Ставка (виграш) в азартних іграх. Приклади
  • В карти грав [поручик Шлітер], не програваючи, мав терпіння сидіти годинами біля столу, вираховуючи, ставив карту, брав куш і вставав від столу. (Л. Старицька-Черняхівська)
Певна сума грошей як винагорода за що-небудь. Приклади
  • Великі діла вершать біржові акули, – і хіба хтось докоряє їм за це? Тільки потім заздрять великому кушу й захоплюються їхньою спритністю. (В. Владко)
  • Тараса так і підмивало забрать ті гроші собі .. Але було незручно перехопити куш у відчайдуха. (Василь Шевчук)
  • Хай лічить купчина куші-бариші. (М. Лукаш і В. Мисик, пер. з тв. Р. Бернса)
  • Критики зазнають у сатирі й судді, які за добрий куш виправдовують злочинців і засуджують невинних людей. (з наук. літ.)

КУШ виг.

Вигук, який спонукає собаку лягти, мовчати, сидіти сумирно, тихо. Приклади
  • – Трезор, – мовив я тихо і глянув на нього пильно: – Куш тут і чекай, поки ми не вернемося. (Л. Старицька-Черняхівська)
  • Свисток... Сетер підбігає. – Лягай! Куш! Піль! Візьми! Тубо! Не руш! – Сетера вчили, як полювати птицю. (Остап Вишня)
  • Нелі скочила із ліжка, стала коло дверей і люто почала гавкати. І тільки тоді, як селянин зник за тинком школи, хазяїн повернувся до дверей і гукнув: – Куш назад! (Т. Осьмачка)

КУША́ і́, ж., іст.

Ручна метальна зброя, використовувана у XII–ХVІ ст. Приклади
  • Зачіпна зброя була: лук і куша – вид поліпшеного лука. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.