КУНТУШ — ТЛУМАЧЕННЯ

КУ́НТУ́Ш ку́нтуша́, діал. КО́НТУШ, а, ч., іст.

Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI–XVIII ст. Приклади
  • Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець. (І. Котляревський)
  • На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами. (І. Нечуй-Левицький)
  • В своїм срібнім панцирі на чорнім оксамитовім контуші з татарським шкіряним поясом і в чоботях зі срібними острогами являв [князь] собою певну непогану фігуру. (І. Франко)
  • Мужики, переодягнувшись в панські контуші, ходили поміж панів і частували їх горілкою. (А. Чайковський)
  • Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці. (Олесь Досвітній)
  • Вогневик ще раз ковтнув води, витер уста рукавом кунтуша. (О. Бердник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.