КРУКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КРУК діал. КРЮК, а, ч.

Великий хижий птах родини воронових із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. у лісі); ворон (див. во́рон¹ 1). Приклади

Не штука вбити крука: злови-но живого. (Номис)
Закрякали чорні крюки, Виймаючи очі; Заспівали козаченьки Пісню тії [тієї] ночі. (Т. Шевченко)
Позад війська довгими гадюками тяглися обози з харчами та військовим знаряддям, а понад військом темними хмарами крутилися чорні крюки, чуючи собі велику здобич. (А. Кащенко)
За садком, за городом одразу ж – гай .. Зозулі, іволги, вудвуди, дятли, синиці і навіть мовчливі [мовчазні] круки скрипіли, пищали, вистукували, кували.... (М. Олійник)
Великі гнізда з чималих сучків і гілок круки мостять у затишних куточках старого лісу або в парках, на високих старих деревах. (з наук.-попул. літ.)
Польська шляхта і татари налітали із заходу і сходу, мов ті круки. (І. Цюпа)

Прикм. до крук. Приклади

Джус присів навпочіпки і тицьнув пальцем у крукового дзьоба, однак той і не глянув на нього. (В. Шкляр)
Уляна примружила очі, намагалася роздивитися посеред голих грушевих гілок крукове гніздо. (Люко Дашвар)
Майорша обійшла округ чорну, мов крукове крило, ріллю. (Ганна Барвінок)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.