КРАЯНИН — ТЛУМАЧЕННЯ
краянин
Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
КРАЯ́НИН
КРАЯ́НИ я́н, мн. (одн. края́нин, а, ч.; края́нка, и, ж.).
Жителі певного краю (країни) щодо інших мешканців того самого краю (країни); співвітчизники, земляки.
Приклади
- Далекий я вам, мої люди добрі, Мої краяни милі тілом і душею, Та серцем я вам рідний. (Б. Лепкий)
- Юра обкладав себе часописами, що їх приносили для нього з долини, читав і товмачив своїм краянам Вільсонові параграфи. (У. Самчук)
- Після княгині Ольги другою нашою знаменитою краянкою була Олена. Теж княгиня. (В. Чемерис)
- Вперше Мирон побачив, як його краянин із Розвадова священик Михайло Якубів заплакав. (В. Шкляр)
- Доручивши нашому невідпорному краянинові свою венеційську адресу на папірчику, вона посміхнулася стерильними зубами. (Ю. Андрухович)
- Чеслав залишив столицю і на чолі невеликого війська з вірних йому краян відбув на південний схід. (О. Авраменко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.