КОСАР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОСА́Р я́, ч.

Той, хто косить траву, зернові і т. ін. Приклади

Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утяли. (Номис)
У косовицю став [Чіпка] за косаря, – викосив дванадцять копиць сіна. (Панас Мирний)
Вправним, відпрацьованим рухом доброго косаря дядько махнув своїм щербатим знаряддям. (Ю. Логвин)
Пан Миколай стояв на пагорбі й дивився на копиці, які обступила вода, гублячи працю косарів. (Г. Пагутяк)
Баба замовкає, поринувши в минуле. І час, страшний косар, ледве чутно повіває над її старечою головою. (Ю. Яновський)

Великий білий птах родини ібісових, з довгими ногами й шиєю та характерним лопатоподібним дзьобом. Приклади

Косар живиться безхребетними, личинками комах, земноводними, пуголовками та дрібною рибою. (з наук. літ.)
В Україні косар гніздиться вздовж Чорноморського узбережжя. (з наук.-попул. літ.)

Те саме, що коса́рик² 1. Приклади

Косарі – здебільшого хижаки: полюють на невеликих комах, павукоподібних; є і такі, що живляться рослинною їжею. (з навч. літ.)
Розкидає [Антін] ногами то назад, то вперед, то брикається вбік, наче прудкий павук-косар. (І. Нечуй-Левицький)