КОРЕНАСТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОРЕНА́СТИЙ а, е.

Який має міцне, велике, розгалужене коріння (у 1 знач.). Приклади
  • В огородь [огорожу] загородив козак аж сім високих, старих коренастих дубів. (Марко Вовчок)
  • У відчинене вікно .. простягла гнучку галузку коренаста вишня. (Л. Дмитерко)
  • Ліс здавався їй, отроковиці, що виросла в степу, похмурим, чужим і ворожим: коренасті, порослі мохом дерева .. нагадували їй старезних сивих чаклунів. (В. Малик)
  • Все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило на коренастий рід панів Польських. (Панас Мирний)
Який має невисокий зріст, але міцну статуру; кремезний (у 1 знач.). Приклади
  • Була се приземкувата, коренаста .. постать. (І. Франко)
  • Князь був малого зросту, коренастий, з хитрими і рухливими очима. (Б. Лепкий)
  • Дід був коренастий, розкарячкуватий, короткошиїй і довгорукий. (Ю. Збанацький)
  • Діти побачили коренастого літнього чоловіка з густою кудлатою бородою, в кептарі. (О. Бердник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.