КОПИЛ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОПИ́Л а́, ч.

Дерев'яне шевське знаряддя у формі ступні для виготовлення взуття. Приклади
  • На сирій від осінньої вогкості землі виразно витискалися сліди пари городянських чобіт на кривий копил, з високими корками. (Б. Грінченко)
  • – Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками. (І. Микитенко)
  • Вискочило [на арену] трійко хлопаків .. – гнучких, метких, ніби вивірки. Обличчя в них були разюче подібні, наче зняті з одного копила. (О. Бердник)
  • Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. (В. Симоненко)
Короткий брусок, закріплений у полоз саней для зв'язку полозів з коробом. Приклади
  • Сани йшли у затоки, стукались копилами, а він одставляв ногу і упирався в тверді краї дороги. (М. Коцюбинський)
  • Накрутивши на копил віжки, дбайливо поправивши збрую на конях, бригадир .. підійшов до Марка. (І. Кириленко)
  • Кучер, збочивши з дороги, наскочив на приметений снігом пеньок і зламав копила. (В. Малик)
  • Сани часом гребли кошелем замети, бо копили не були розраховані на таку глибоку колію. (М. Циба)

КОПИ́Л а́, ч., діал.

Позашлюбна дитина. Приклади
  • На Закарпатті й тепер старші жінки кажуть про дівчину, яка народила поза шлюбом і сама виховує дитину, “найшла собі копила”. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.