КОНФРОНТАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

КОНФРОНТА́ЦІЯ ї, ж.

Становище, коли якісь особи, групи або держави опиняються перед загрозою зіткнення, конфлікту; протистояння (у 1 знач.). Приклади

– Колеги, прошу – не доводьте себе до конфронтацій, – мовив він повчально й примирливо. (О. Гончар)
[Іван Васильович:] Люблю молодь. І вважаю, що нічого гіршого бути не може, ніж ота конфронтація між батьками й дітьми. (В. Нестайко)
Орієнтованим на реформи членам уряду найчастіше доводиться вступати в конфронтацію зі своїм власним кабінетом і парламентською більшістю для стабілізації економіки. (з наук.-попул. літ.)
У 49 р. до н. е. Октавіан не відважився правити державою одноособово, тим паче, що умови для єдиновладдя в країні не склалися – знову настав період конфронтацій, громадянських воєн, дестабілізації. (з навч. літ.)
Конфронтації, коли інтереси різні, неможливо уникнути. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.