КОЛОТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОЛОТИ́ТИ очу́, о́тиш, недок.

що і без прям. дод. Розмішувати що-небудь рідке. Приклади
  • Стась мовчав і тільки колотив ложечкою чай. (І. Нечуй-Левицький)
  • Жінка колотила на припічку кулешу. (Л. Мартович)
  • Хату тільки починали будувати, .. ти допомагав майстрові колотити розчин. (Є. Пашковський)
Робити каламутним; каламутити. Приклади
  • Два голуби пили воду, А два колотили.... (з народної пісні)
що. Певним способом виготовляти (про масло); збивати. Приклади
  • – Мати чогось довго колотила масло, гнітила сир, то й мені не спалося. (М. Стельмах)
що, ким, чим і без дод., перен. Спричиняти неспокій, незадоволення, незгоду; підбурювати проти кого-, чого-небудь. Приклади
  • Колотила Пилипиха у нас в хаті, а наша Катря так само в неї. (Марко Вовчок)
  • [Сидір:] Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром. (І. Карпенко-Карий)
  • Колотить Запорожжям .. Яків Барабаш. (Ю. Мушкетик)
Виклика́ти замішання, хвилювання, збентеження. Приклади
  • Кожного [в'язня] гріє надія, кожного колотить тривога, кожному вже щемить біля серця. (Ю. Збанацький)
  • Муки творчості колотили мною. (В. Дрозд)
Трусити від гніву, роздратування, хвилювання і т. ін. Приклади
  • Мене почало колотити усвідомлення того, де я опинився. (Любко Дереш)
безос. Приклади
  • Гната колотило, рвало на шмаття, не вкладалося в береги. “Мені вказувати? .. Так не діждешся!” – шепотів він. (Григорій Тютюнник)
  • Ярош узяв папірчика, сховав до кишені і вийшов, його колотило від безсилої люті. (Ю. Винничук)
розм. Викликати дрижання, трусити. Приклади
  • Кожух вийшов надвір, ловлячи ротом свіже повітря, його колотила лихоманка. (Д. Білий)
безос. Приклади
  • Це ж треба такому статися, щоб я звалився з каменя і впав мармизою в потічок! Мною колотило і тіпало, тіло затерпло й кипіло газ-булькою, у вухах дзвеніло. (Любко Дереш)
кого, перен., рідко. Те саме, що би́ти 1, 2. Приклади
  • Володимир повелів звалити ідолів, одних порубати, інших попалити, Перуна ж прив'язати до кінського хвоста і .. на всім тім путі приставив дванадцять мужів колотити його жезлами. (П. Загребельний)
  • – Не вернусь, милий, не вернусь, друже. Бо ти бив мене, колотив дуже! (з народної пісні)
  • – Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай. (О. Довженко)

КОЛО́ТИ колю́, ко́леш, недок.

кого, що чим і без дод. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Приклади
  • Горе тобі, воле, коли тебе корова коле. (прислів'я)
  • Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле. (Марко Вовчок)
  • Вони знущалися над ним: кололи, били, – та нічого їм не сказав юнак. (П. Тичина)
  • – Слухати уважно! – проголосив Заєць енергійно. – Ножики, олівці, мотузки, черепки, голки й інші металеві й скляні знаряддя, щоб різати, колоти, штрикати, в'язати, писати тощо, – прошу скласти на цей стіл. (І. Багряний)
кого, що і без прям. дод. Викликати відчуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). Приклади
  • Хай мороз не коле так – В мене шапка з кролика. (Г. Бойко)
  • Гострі сніжинки кололи обличчя. (С. Журахович)
безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки). Приклади
  • Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду. (М. Коцюбинський)
  • Вова біг, доки не почало колоти в боці. (О. Копиленко)
кого чим і без дод. Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї. Приклади
  • Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався, Хто бив, хто різав, хто колов. (І. Котляревський)
  • У сотниковім дворі господаря мало не убили до смерті .. Ганялися за людьми й кололи їх шаблями. (Г. Хоткевич)
  • Сто тридцять орлів налетіло на німецько-гайдамацький загін .. Врізалися у самий табір на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней. (О. Довженко)
кого. Забивати ударами ножа (про свиней). Приклади
  • Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу. (Панас Мирний)
  • Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте. (О. Донченко)
  • За возовнею, а її згори було найкраще видно, кололи кабана. (Ю. Логвин)
  • У Каландріна на хуторі під Флоренцією був двір, що він узяв за жінкою; з того двора він мав деякі прибутки і щороку проти Різдва їздив туди разом із нею колоти кабана на солонину. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
що. Розсікати, подрібнювати на частини що-небудь тверде. Приклади
  • – На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Треба знову возити дрова з лісу. Потім пиляти їх, потім колоти. (В. Винниченко)
  • Біля сарая Галаган колов дрова. (А. Головко)
  • Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів. (Є. Гуцало)
Те саме, що вко́лювати 2. Приклади
  • В лікарні ми пробули цілісінький місяць. Нас через день кололи в живіт, і уколи ті були дуже болючі. (А. Дімаров)
  • – Якби не ця брехня, до вас би, Вiкторе, не повернулися найгiршi спогади з минулого. Вас не били б по головi, не кололи б шприцом, не накачували б рiзною гидотою. (А. Кокотюха)
  • – Психопатка. З десяток швів на руках – не інакше, як жили різала. Не коліть у вену та й не коліть. А що мені робити, коли пульс зникає? (Ю. Іздрик)
кого чим, перен. Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь. Приклади
  • П'є [Максим], гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле. (Панас Мирний)
  • Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його [Тимофія] вони вічно кололи одним: “За що ми тобі гроші платим?”. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.