КОЛОДКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Зменш. до коло́да¹ 1. Приклади

Надворі наймит гарманував пшеницю, тягаючи волами колодку чи вал по розкиданих і розв'язаних снопах. (І. Нечуй-Левицький)
З подвір'я дукача виходить довжелезна чорна свиня, на її шиї погойдується дерев'яна колодка. (М. Стельмах)

Те саме, що коло́да¹ 1, 2. Приклади

Од княгині він раз дістав собі дурнички кілька сажнів дров на паливо та дубових колодок на комору. (І. Нечуй-Левицький)
На колодках сидять собі сусіди І курять мовчки й голосно зітхають. (І. Вирган)
Раз наймит піймав у садочку ройка, так з того одного розроїлось колодок з тридцять. (О. Стороженко)
– Був у нашому селі .. один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. (Григорій Тютюнник)
Остап повзе. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою, в грудях коле й спирає дух, ноги важкі, як колодки. (М. Коцюбинський)

Покрита орденською стрічкою планка із застібкою, якою прикріплюється до одягу орден, медаль. Приклади

Орденська колодка – конструктивна частина нагороди (медалі чи ордена) – прямокутна або п'ятикутна металева пластинка, яка з лицевого боку обтягнута орденською стрічкою, зі зворотного має булавку чи спеціальний болт для прикріплювання до одягу. (із журн.)

розм. Така планка, що носиться замість ордена, медалі. Приклади

Тільки колодки бойових орденів, що блищали на грудях, і особливий владний погляд викривали в ньому полководця. (О. Довженко)
Густий ряд орденських колодок ряснів на його грудях червоними, жовтими, голубими та білими смужками. (М. Руденко)
Поки я говорив, він вдягнув кітель, що висів на стільці коло ліжка, – з полковницькими погонами і кількома рядами орденських колодок на грудях. (В. Нестайко)

Шматок дерева, вирізаний у формі ступні людини, який використовують при шитті взуття; копил (у 1 знач.). Приклади

Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку. (Панас Мирний)
Пара старих дерев'яних чоботарських колодок. Іржавий гайковий ключ – от і все, що я знайшов у маленькій шафі. (Є. Кравченко)

Взуття з дерев'яною підошвою або видовбане з дерева. Приклади

Всі вони однакові, ці незграбні черевики на дерев'яній підошві. Колодки! (А. Хижняк)
Одежа [в турецьких селян] домоткана, груба. На ногах дерев'яні видовбані колодки. (В. Кучер)

Дерев'яна, металева і т. ін. оправа чи ручка до основної діючої частини певного предмета. Приклади

Тілько що обняти, Аж ніж появився І по самую колодку В груди затопився!... (С. Руданський)
Чіпаріу щосили барабанив у широкі груди колодкою порожнього револьвера. (Ю. Смолич)
Тремтіли пальці, вчепившись в костяну колодку виделки, безпорадно й розгублено він метушився на своєму стільці. (В. Домонтович)

перев. мн., іст. Масивні дерев'яні кайдани, які в старовину накладали на ноги, руки і шию в'язню, рекруту, щоб запобігти втечі; диба (див. ди́ба¹ 2). Приклади

Старий запорожець в залізах сидить, а товариство в колодках. (з переказу)
Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок. (Іван Ле)
Він згадав, як призначених в рекрути в'язали, брали в колодки, щоб вони не втекли і не наклали на себе рук, доки не поголять їм чуби. (П. Кочура)

Дерев'яний або металевий брусок у гальмі, який притискується до шківа барабана чи обода колеса для гальмування. Приклади

Зашипіли пневматичні гальма, посипались іскри з натиснутих колодок. (Іван Ле)
– Ось, здається, і наш поїзд рушає! – Поряд з ними заторохтіли колодки гальм, заляскали буфери. (В. Малик)

діал. Висячий замок. Приклади

Пані Олімпія не любила нікого допускати до своєї спальні, особливо вдень, і, виходячи, замикала віконниці зсередини, а двері на колодку знадвору. (І. Франко)
Навіть баба Гапка й та прийшла до гурту, повісивши на хатні двері колодку. (Ю. Яновський)
– Панове! Повiтовий комiсар уповноважив мене довести до вашого вiдома, що збори, толоки, церковнi вiдправи з нинiшнього дня припиняються з тої причини, що епiдемiї. – Себто читальню, церкву i хати – на колодку? – видобувся наперед Микола Трач. (Р. Андріяшик)

КОЛО́ДКА и, ж.