КОКЕТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОКЕТУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.

Своєю поведінкою, манерами чи одягом неприховано намагатися сподобатися кому-небудь, зацікавити когось собою. Приклади

Панни кокетували, спідлоба поглядали на велику гарну постать Прушинського й все зачіпали його. (І. Нечуй-Левицький)
– Можете взяти альбом, там є багато моїх “молодих” портретів, можете їх роздивитись, я не бороню, я ж не кокетую з вами. (Леся Українка)
Вона [Паля Степанівна] кокетуючи схилила набік голову й хитро примружила вії. Відповіла дражливо й загадково. (Б. Антоненко-Давидович)
– Мене звати Теодозія. Але всі кличуть Лялею. Не знаю чому, хі-хі. – Бачите, Ляля часом вміє кокетувати. Їй дуже хочеться, щоб італієць зацікавився, чому її так кличуть. (Ю. Винничук)
Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка .. ген там на узліссі білявим станом своїм кокетує, ніби на побачення з Левітаном жде чи, може, Чайковського на симфонію викликає. (Остап Вишня)

чим і без дод., перен. Виставляти що-небудь напоказ; хизуватися чимось. Приклади

І лекцію читав [агроном] нам, неофітам трьом, Ледь кокетуючи ученими словами. (М. Рильський)
Він [режисер] різко знімає марево сентименталізму, яким намагається кокетувати дехто з учасників вистави. (Ю. Мартич)
– Знаю: ти кажеш, що думаєш, не лукавиш, не кокетуєш. (О. Авраменко, В. Авраменко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.