КОЗА — ТЛУМАЧЕННЯ
КОЗА́ и́, ж.
Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо і т. ін.
Приклади
- – Учора з кумом ходили на полювання. – Щось вбили? – Аякже! Козу! – Та хіба ж у нашому лісі водяться дикі кози? (народний жарт)
- Паслась Коза з козятком коло хати. (Т. Шевченко)
- На аркан ловили козаки ворога, коней, а коли траплялося, то й дику козу, сугака. (А. Чайковський)
- До куща прив'язана коза з куцим хвостом і сумними, пукатими очима. (В. Винниченко)
- По схилах гір розсипалися отари кіз та овець. (О. Гончар)
- – Я тебе всього двічі чи тричі бачив на полі, де ти стрибала, як коза.... (Панас Мирний)
перен., розм.
Про жваву, рухливу дівчину.
Приклади
- – Не знаєш, .. чия ота фата [дівчина]? – й показав на Гашіцу. – Котра? Ота коза дика в білій спідниці? (М. Коцюбинський)
- Дзвонар сміхотливим поглядом провів дівчину і захоплено подумав: “Коза. Росте ж на чиюсь голову”. (М. Стельмах)
- – Цікава коза, – думав Артур Пепа про дівчину з пивом. – Не змигнула й оком. (Ю. Андрухович)
розм.
Те саме, що воли́нка 1.
Приклади
- Грають [пастухи] .. на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці. (М. Коцюбинський)
- Гуня з цікавістю приглядався до дідової музики, то була злуплена з кози і вивернута шкура – дуда, волинка, “коза” – як її називали на Україні. (В. Чемерис)
- Серед інструментів, що їх уживають гуцули, є дуже цікаві: флояра та денцівка, зроблені на зразок сопілки, трембіта, коза. (з навч. літ.)
розм., заст.
В'язниця.
Приклади
- Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. (Ганна Барвінок)
КІЗ у, ч., діал.
Кізяк.
Приклади
- Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. (Сл. Б. Грінченка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.