КОВТНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОВТНУ́ТИ ну́, не́ш, док., що, чого і без прям. дод.

Однокр. до ковта́ти 1. Приклади
  • Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу. (Панас Мирний)
  • Він підійшов до унтера, витяг у його [нього] з кишені пакет з хиною [хіною] й жадібно ковтнув раз, два, три. (М. Йогансен)
  • Пані Єля відхилила віконницю, дала йому ковтнути холодного напою. (З. Тулуб)
  • Грушевич ковтнув диму з рiзьбленої гуцульської люльки, поклавши її назад на пiдвiконня, випустив сиву цiвку. (Р. Андріяшик)
  • Тарас неначе ковтнув щось. – Так... – нарешті тихо, з мукою сорому видушив він з себе. (В. Винниченко)
перен. Однокр. до ковта́ти 3. Приклади
  • Ковтнула ніч під хмарою ракету. (П. Воронько)
розм. Те саме, що ви́пити 1, 2. Приклади
  • Він перечистив за день не менше як пар п'ятдесят [чобіт і черевиків] і майже нічого не їв, тільки .. ковтнув склянку зельтерської з сиропом. (Ю. Смолич)
  • – Не журись, Бороше, – піддержав його Яків, ковтнувши чарку горілки. (Панас Мирний)
  • [Гострохвостий:] Чи й запіканка й варенуха є? Га? Чи не ковтнути трохи, га? (І. Нечуй-Левицький)
  • – Пив оце два тижні, так учора ковтнув, а вона отут стала й не йде! (Остап Вишня)

КО́ВТНУТИ ну, неш, док., діал.

Однокр. до ко́втати. Приклади
  • Затиснутим кулаком ударив [селянин] його так сильно зверха [зверху] в голову, що Бовдур аж ковтнув головою о стіну. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.