КОВТНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
КОВТНУ́ТИ ну́, не́ш, док., що, чого і без прям. дод.
Однокр. до ковта́ти 1.
Приклади
- Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу. (Панас Мирний)
- Він підійшов до унтера, витяг у його [нього] з кишені пакет з хиною [хіною] й жадібно ковтнув раз, два, три. (М. Йогансен)
- Пані Єля відхилила віконницю, дала йому ковтнути холодного напою. (З. Тулуб)
- Грушевич ковтнув диму з рiзьбленої гуцульської люльки, поклавши її назад на пiдвiконня, випустив сиву цiвку. (Р. Андріяшик)
- Тарас неначе ковтнув щось. – Так... – нарешті тихо, з мукою сорому видушив він з себе. (В. Винниченко)
розм.
Те саме, що ви́пити 1, 2.
Приклади
- Він перечистив за день не менше як пар п'ятдесят [чобіт і черевиків] і майже нічого не їв, тільки .. ковтнув склянку зельтерської з сиропом. (Ю. Смолич)
- – Не журись, Бороше, – піддержав його Яків, ковтнувши чарку горілки. (Панас Мирний)
- [Гострохвостий:] Чи й запіканка й варенуха є? Га? Чи не ковтнути трохи, га? (І. Нечуй-Левицький)
- – Пив оце два тижні, так учора ковтнув, а вона отут стала й не йде! (Остап Вишня)
КО́ВТНУТИ ну, неш, док., діал.
Однокр. до ко́втати.
Приклади
- Затиснутим кулаком ударив [селянин] його так сильно зверха [зверху] в голову, що Бовдур аж ковтнув головою о стіну. (І. Франко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.