КЛЯНЧИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
КЛЯ́НЧИТИ чу, чиш, недок., що, зневажл.
Настирливо й жалібно просити, випрошувати що-небудь у когось; канючити.
Приклади
- Вони все розуміють самі: живуть у ледь дихаючому будинку, в ньому в хурделицю вітри буйні гуляють, гроші на харчування доводиться клянчити, у деяких взуття нема порядного. (Б. Левін)
- Навіть у дитинстві Сашко був серйозним, ніколи нічого не клянчив у батьків, не вередував. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.