КЛЯК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КЛЯКНУ́ТИ

Див. кляка́ти.

Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. Приклади

Холодно в хатині, Клякнемо – та й годі. (П. Грабовський)
Важко було в перші роки вчителювати. В класах холод, чорнило замерзає, руки в дітей клякнуть, але на серці в учительки тепло. (В. Кучер)
Тимко довбав довго, щоб зігрітися, але руки його клякли. (Григорій Тютюнник)
Невільникам дали старі діряві каптани та бешмети .. Люди мерзли, клякнучи. (В. Малик)

Утрачати гнучкість. Приклади

Вона почувала, як дубіє її тіло, як клякнуть м'язи, як у голові починає туманіти. (Ю. Смолич)
Василь уже давно почував, як йому поколювало литки й клякнули, ніби злипалися в одне, пальці ніг. (Ю. Мушкетик)

Ставати твердим; холонути (про труп). Приклади

Часом йому здавалося, що життя вже покидає його й тіло його клякне. (В. Підмогильний)

тільки 3 ос., розм. Не достигнувши, сохнути від суховію, спеки і т. ін. (про рослини). Приклади

Троянда клякла на очах, бо ж не звикла ця тендітна та вибаглива рослина до такого клімату. (із журн.)
Пшениця клякне.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.