КИТИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. Приклади

Пишно вив'язала Ганна голову .. червоною великою хусткою з білими та зеленими китицями. (І. Нечуй-Левицький)
Сорочка в мене крамна, .. шнурочок із рожевими китицями. (С. Васильченко)
Нарешті я надибав молодицю. У неї на голові намотана була чорна хустка з зеленими китицями. (В. Винниченко)
На Романові була синя шовкова сорочка з стоячим коміром, кручений пояс з розкішними, барвистими китицями на кінцях. (Д. Ткач)

Тасьма з такою прикрасою біля ручки шаблі, шпаги і т. ін. Приклади

Китиця в його [нього] була коло шаблі. (Сл. Б. Грінченка)
Хорунжий простягнув до Мартинової шаблі руку й одв'язав червону оксамитову китицю від ефеса. (Н. Рибак)
На верхньому кінці бунчука прикріплювали китиці або волос із кінського хвоста. (з наук.-попул. літ.)

Прикраса у формі стоячого жмутка пір'я чи кінського волосу на головних уборах, звичайно військових, а також подібна прикраса на головах коней; султан (див. султа́н² 1). Приклади

[Гостомисл:] Ся китиця із пір'я – знак Спокою. (І. Франко)
На косоверхих шапках у них [гусарів] теліпалися золоті китиці, вкриті блискучими самоцвітами. (А. Кащенко)

Жмуток волосся на кінці хвоста корови, лева і т. ін. Приклади

Появляється лев. Голова велична, кудлата грива і довгий з китицею хвіст. (О. Довженко)
Щоб німці в мене не знайшли листа, я його скручував у трубочку і прив'язував корові до хвоста, в самій китиці. (В. Гжицький)

Невеликий сніп соломи, очерету і т. ін., зв'язаний біля колосків, що використовують для вкривання даху. Приклади

Далі зірвався й вітер, почав бити снігом о шиби, свистіти серед крутих берегів, термосити і виривати китиці в стрісі. (І. Франко)
Що не хата – то витвір мистецтва..! Одна підведена червоним, друга – синім, та вкрита соломою, сусідня – очеретом з чепурними китицями по вуглах. (О. Гончар)

бот. Скупчення квіток на одній гілці, на одному стеблі; просте суцвіття. Приклади

Китиця характерна для черемхи, суріпиці, люпину та інших хрестоцвітих. (з наук. літ.)
Маяв [очерет] над ними пухнатими китицями та наводив сум одноманітним шелестінням. (М. Коцюбинський)
У розчинені вікна зазирали білі китиці акацій. (П. Панч)
Мій коханий для мене, мов китиця мира: спочиває між персами в мене! (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Те саме, що гро́но. Приклади

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід. (Леся Українка)
Високо підіймаючи голову вгору, .. пучками ловила [дівчина] китицю горіхів на пригнутій ліщині. (С. Васильченко)
Тут стояла принишкла сутінь, і лише подекуди вгорі жаром світились китиці стиглої калини. (В. Близнець)
Зарiдiла щетина стовбурiв, шапки калини перехильцi збiгали вглиб, темнiючи багрянцем китиць. (Р. Андріяшик)

діал. Букет (у 1 знач.). Приклади

Рано прислав, так чула я, якийсь, казали, великий пан велику китицю квітів. (О. Кобилянська)
Приходжу нині до хати і застаю величаву китицю квітів, а кухарка каже, що се приніс якийсь грубий, кривий пан. (М. Яцків)

КИ́ТИЦЯ і, ж.